Аматорські колективи – театральні, хорові та музичні, почали масово організовуватись на Криворіжжі на початку ХХ століття відомо що перший самодіяльний театральний колектив театр гігант виник ще в другій половині 90-х років ХІХ століття при клубі Гданцівського чавуноливарного заводу. У 1903 році виник театр при громадських зборах, який користувався великою популярністю серед жителів міста. Грали в ньому представники місцевої інтелігенції, небайдужі до цього виду мистецтва. Театр часто давав благодійницькі концерти особливо в період російсько-японської війни 1904-1905-го років. Далі на ikryvorizhets.
Початок організації художньої самодіяльності. Відкриття перших гуртків
Існував аматорський театр і на Шмаковському руднику. Касові збори з концертів часто йшли на благодійні справи. Великою популярністю серед криворізької публіки користувався спектакль Марка Кропивницького «Дай серцю волю – заведе в неволю». Часто в репертуарах самодіяльних колективів були й виступи професіоналів. Так, на початку 1913 року в залі громадських зборів відбувся концерт майстрів співу, де виступили місцеві жителі Шуффер, Коломойцев, мадемуазель Фельдман, Михайлов, Ринк, Попін і професійна співачка Бережанська.
У 1901 році зорганізувався самодіяльний театральний колектив на руднику Колачевського, а після 1905 року гуртки виникли на Донецькому руднику в місті Інгулець, Саксаганському, Галковському. У 1913 році засновано аматорський «Театр-студію».
На початку 1921 року в Криворізькому повіті нараховувалося 10 самодіяльних театрів, 36 драматичних гуртків, 21 хоровий колектив і 11 струнних оркестрів. Протягом року на рудниках було відкрито 3 клуби і селянський палац. Наступного, 1922-го почав дійти Гданцівський клуб. Найкраще, художня самодіяльність була організована в клубах рудників імені Карла Лібкнехта та імені Комінтерну.
У серпні 1926 року, на руднику імені Артема організовано «шумовий» оркестр з п’ятдесяти осіб, який користувався великою популярністю. За інструменти бралися відра, пилки, покрівельне залізо, сковороди, пляшки та інші побутові речі.
Добре було поставлено роботу гуртків у клубі станції Долгінцево, особливо танцювальних, і при будинку освіти міста Кривий Ріг – тут особливо виділявся хоровий гурток.
Головною проблемою художньої самодіяльності 1920-х років, була відсутність кваліфікованих керівників гуртків. У 1929 році найбільші досягнення в художній самодіяльності мали клуби друкарів, імені Дзержинського, будинку оборони та клуби Гданцівки. На селі роботи гуртків на початку тридцятих занепала із суто економічних причин.
У 1929 році на Жовтневому руднику розпочалось будівництво Палацу культури, яке закінчено наприкінці 1930 року, а в 1931 році відкрито Палац культури на руднику імені Дзержинського. Робота в робітничих клубах стала занепадати в 1931 році і практично зупинилась в 1932 році. Деяке пожвавлення почалось з другої половини 33-го, коли голод пішов на спад.
У березні 1936 року організовано зведений хор Криворізького району з 200 осіб. У червні того ж року, проведено дитячу олімпіаду, де взяли участь 1 драмгурток, 2 джазових, 10 хорових, 10 духових, 10 струнних гуртків і понад 50 індивідуальних виконавців.
Популярними завжди були виступи гуртків «Криворіжсталі» – ними завойовано ряд призових місць на обласних олімпіадах. На традиційні щорічні дитячій художній олімпіаді в березні 1940 року взяли участь понад 600 дітей. У місті Кривий Ріг на цей час працювали 50 самодіяльних колективів дорослих, які об’єднувала 1728 осіб. Кращим драматичним колективом міста стали гурток шахтоуправління імені Карла Лібкнехта та гурток Дзержинського.
Післявоєнний розвиток художньої самодіяльності на Криворіжжі
Після визволення разом з відродженням громадського життя, почала відновлюватись і художня самодіяльність. Так, 30 вересня 1944 року в парках міста відбулися масові гуляння, де колективи художньої самодіяльності дали концерти для створення фонду допомоги сім’ям військовослужбовців діючої армії. У 1945 році відновлено 13 Палаців культури і клубів.
З 15 по 20 жовтня 1948 року проведено районні та міські огляди художньої самодіяльності за жанрами: агітбригада, хорові колективи, солісти, ансамблі та окремі виконавці на народних інструментах, духові оркестри, художнє читання, хореографічні ансамблі та індивідуальні виконавці. З цією метою були створені районні та міські оргкомітети та журі.
Тож на початку ХХ століття і у післявоєнні роки самодіяльність мешканців Криворіжжя активно розвивалася, а кількість учасників гуртків постійно збільшувалася.
