Ще понад 100 років назад, в Україні про новорічну ялинку мало хто знав. Існувало таке поняття, як “дідух” (язичницький ідол – прикраса з колосків). Його ставили і прикрашали в селах. Але ще у 18 столітті при Петрі І, який був шанувальником західно-європейської моди, було прийнято прикрашати гілками ялинок та сосен подвір’я та будинки. Але ця традиція так і не закріпилася одразу. Але поступово, до кінця ХІХ століття потроху почала поширюватися серед населення. Так з приходом до Криворіжжя європейців, у нас з’являється таке свято, як Новий Рік та Різдво. Далі на ikryvorizhets.
Легенда появи новорічної ялинки та її прикрас
Сосна (ялинка), її використовували в Середньовіччі в Європі. Домівки прикрашали саме на зимові, новорічні свята ялинковими гілочками. І церква у ті часи почала з цим боротися. Бо це суперечило її церковним канонам. Потім зрозуміли, що це достатньо зручно, мати такий символ, адже він дуже припав людям до душі. Отже церква вирішила зробити одним із символів Різдва Христова, саме ялинку. Вперше в Німеччині почали прикрашати ялинку і назвали її Різдвяне дерево (Christmas tree). Спочатку, ялинку прикрашали смаколиками. У ті часи багато хто ласував саме яблуками, до того ж їх вирощували в Європі у великій кількості. Але одного року стався неврожай і запастися на зиму яблуками не вдалося. А разом з цим і на Різдвяне дерево нічого було чіпляти. Тому люди вирішили створити прикраси у формі кулі, на кшталт яблук. Це є однією з легенд походження іграшок на Різдвяному дереві.
Коли ж новорічні свята зайшли на Криворізькі землі
На Криворіжжі, Новий Рік як свято, з’являється саме у часи, коли в місті почала розвиватися гірнича промисловість. Досить незвично. Адже, як може поєднуватися промислове виробництво і Новий Рік? Але саме під час активної розробки рудників, до Кривого Рогу почали приїжджати фахівці з Європи. Фахівці приїжджали на довгий термін і жили на Криворіжжі декілька років. А заїжджали вони зі своїми звичаями і традиціями, які невдовзі прижилися і на наших землях. Ці люди були досить заможними і вдома вже звикли відзначати новорічні свята. Ось саме вони і привезли на наші криворізькі землі свої традиції святкування. До них, на Криворіжжі проживали віруючі селяни, які обробляли землі і слідували народним традиціям ставити і прикрашати дідуха, і аж ніяк не Різдвяну ялинку.
Ось так, на початку ХХ століття на Криворіжжі з’явилося і вкорінилося свято “Новий Рік”. І вже у 1903 році, заможні люди влаштовували у земській школі для дітей новорічні свята. Пригощали смаколиками, грали в ігри.
Про заборону Нового Року і ялинки
ХХ століття принесло суттєві зміни до ялинкових традицій. Після Першої Світової війни, у 1916 році влада росії звернулася до населення з промовою не ставити різдвяні ялинки, як звичай запозичений у німців. Так і різдвяна ялинка також пішла під заборону.
І тому було вирішено відмовитися і від новорічних свят, які насамперед влаштовували для дітей з бідних сімей, щоб порадувати, розважити малечу і подарувати їм смаколики. Це була так звана, меценатська діяльність.
А ось у 1922 році, коли почала правити радянська влада, вона стала боротися вже з Різдвом. Була започаткована компанія з реорганізації Різдва Христового у комсомольське Різдво. У 1929 році Різдво було оголошене робочим днем, тобто вже як свята його не було. А так як ялинка була символом Різдва, тому і вона пішла під заборону.
Повернення “Нового Року”
І тільки 28 грудня 1935 року партійний діяч Павло Постишев виступив за те, щоб залишити свято. Адже на той час, жодного свята для малечі не було. Пропозицію Постишева прийняли на 4 дні. З того часу в Україні почали офіційно святкувати Новий Рік і ставити у домівках ялинки. На всій території країни на той час влаштовували ялинкові святкування, почали виготовляти ялинкові прикраси, які згодом ставали все більш популярними. 1 січня було проголошено неробочим днем. А спеціальним розпорядженням робота крамниць 31 грудня була подовжена на 2 години. І був навіть список крамниць, які працювали цілодобово. Так, наприклад, у Києві працювало аж 25 магазинів. Торговля у ці дні була рекордною.
О 18:00 починалася трансляція новорічної передачі. Але зміст її був зовсім не розважальним, а дуже серйозним. Під час трансляції звітувало партійне керівництво, рапортували стахановці, орденоносці, танкісти, пілоти. А завершувалося все рапортом радянських дітей.
З того часу, як почали ставити ялинки, з’явилися комісії, які перевіряли ялинкові містечка, – розповіла провідний бібліотекар Катерина Ремінна.
Так, у 1973 році, ялинка, яку встановили у сучасному Гданцівському парку, визнана найвищою у місті. Її довжина сягала 22 метрів.
А ось перша місцева ялинка була встановлена у парку імені газети “Правда” (нині парк імені Мершавцева).
Розвиток святкування Нового Року в Україні
До 1941 року новорічні ялинки ставили лише в школах, дитячих садочках, для групових святкувань. Але після Другої світової війни зелену красуню почали ставити і в будинках та квартирах. Спочатку ялинки прикрашали домівки високопосадовців та партійних діячів, але згодом практично у кожного в домі з’являлася сосна чи ялинка. Враховуючи попит на зелений символ Нового Року, на вулицях організовували “ялинкові ринки”. Також у магазинах та універмагах почали продавати ялинкові прикраси. Для дітей влаштовували новорічні вистави у палацах культури. Запрошення на них батьки отримували у профспілках на роботі. Після перегляду новорічних спектаклів, юні гості отримували солодкі подарунки.
У 1948 році, 1 січня офіційно визнали святковим. Цей день став вихідним.
З 1950 року головну ялинку країни ставили на теперішньому Майдані Незалежності.
Після відкриття ПК “Україна” у 1970-му році в Києві, головні святкування та новорічні вистави проводили там.
Під Новий Рік по телебаченню транслювали чимало фільмів, концертів. Враховуючи, що у будні дні телепрограма не була багата розважальним контентом, тому багато українців були прикуті до екранів телевізорів.
Вперше україни побачили з телеекранів привітання з Новим Роком від президента Сполучених Штатів Америки Рональда Рейгана, у 1986 році.
Для дітей додому навіть замовляли Діда Мороза та Снігуроньку. Такий новорічний подарунок можна було замовити у “Бюро добрих послуг”.
А підготовка до застілля і складання меню на новорічну ніч починалося за кілька місяців. На столі зазвичай ставили продукти, які були у дефіциті. Червона риба, різноманітні ковбаси, чорна та червона ікра, а також торти, за якими шикувалися довгі черги, все це було на столі українців, які з нетерпінням чекали свята.
У новорічному телезверненні 31 грудня 1991 року, президент Кравчук каже що Україна піднялась колін і потрібно будувати нову державу та нову економіку. Радянський союз розпався, але традиція зустрічати Новий Рік за столом з найдорожчими продуктами і вишуканими стравами під святкові телепередачі та новорічні фільми, ще залишилася. В життя українців поступово приходить мода на закордонний одяг, європейські страви. І вже на початку 1990-х років, святкування Нового Року з домашнього переходить у клубне. Це стосувалося здебільшого молоді, яка не хотіла зустрічати Новий Рік за столом і лягати спати, а прагнула розважатися всю ніч.
Зараз в Україні Новий Рік все більше відзначають у ресторанах, клубах та кафе. Дефіциту у продуктах зараз вже немає, тому кожна господиня щороку намагається вразити гостей цікавими стравами.
А от Різдво церква дозволила святкувати 25 грудня. У жовтні 2022 року Православна Церква України ухвалила рішення щодо проведення Різдвяного богослужіння 25 грудня, за григоріанським календарем.
