6 Червня 2023

Помилки у визначенні часу заснування Кривого Рогу

Related

Криворіжці, на честь яких названо вулиці

Місто Кривий Ріг багате не тільки на поклади залізної...

Таланти криворізького краю: історія диригента Алли Кульбаби

Криворізький край щедрий на таланти. У Кривому Розі народилися...

Життя та творчість криворізького музиканта з єврейським походженням Юрія Мельцера

Найчастіше туристи приїжджають до Кривого Рогу з метою подивитися...

Життєвий і творчий шлях відомого криворізького артиста Дмитра Голубченка

Криворіжжя неймовірно багате на таланти. Багато художників, письменників та...

Share

За дату виникнення Кривого Рогу було взято розпис про введення в експлуатацію поштових станцій від 27 квітня 1775 року в цьому списку третім пунктом названо Кривий Ріг. Таким чином документ про створення поштової станції став підставою для визначення дати виникнення поселення. При цьому було проігноровано ряд вже відомих джерел, які вказували на більш раннє походження міста. Питання про заснування Кривого Рогу є предметом розгляду в історико-краєзнавчій літературі вже понад 130 років. Далі на ikryvorizhets.

Фото: Сергій Доценко. Контури вулиць Кривого Рогу на карті 1875 року.

Коли утворився Кривий Ріг

При розгляді питання про розвиток Кривого Рогу необхідно більш чітко визначити поняття “заснування міста” та “утворення міста”. В першому випадку, це є документ територіального органу влади або документальна згадка про його будівництво чи існування. Розвиток поселення в подальшому підтверджується актами чи нормативними документами існуючих на той час органів влади. В цьому контексті можна розглядати наказ про введення в дію поштових станцій від 27 квітня 1775 року.

Поява Кривого Рогу у давніх згадках

У травні 1975 року було урочисто відзначено 200-річчя з дня заснування Кривого Рогу. Ця дата була встановлена на підставі знайдено в Центральному державному історичному архіві документа, який називається «Розклад заснованих від новоросійської губернії в запорізьких землях до Олександрових Шанців пошт з показом в яких саме місцях і з яких куренів в них козаки попароконні знаходяться».

Вказане джерело датувалося 27 квітня (8 травня) 1775-го року. В цьому розкладі під пунктом 3 значилось: «В Кривому Розі в Саксагані» для несення служби поставлено п‘ять козаків із Вищестеблеєвського, Нижестеблеєвського, Дерев‘янківського, Уманського, Калниболотського куренів і 10 коней».

Згідно зі схемою, запропонованою П. Варгатюком і Я. Ракітіним, до створення поштової станції ніяких поселень в районі злиття Інгульця і Саксагані не було. Звідси і висновок, що Кривий Ріг почав свій розвиток із вказаної пошти. Таким чином, починаючи з 1775 року і донині відзначається річниця міста, точніше – поштової станції.

Слід звернути увагу що вказані автори аналізуючи «Розклад», дійшли висновку, що Кривий Ріг там згадується як урочище, тобто незаселене місце. Так, Варгатюк писав: «З‘ясував, що ніяких постійних поселень в урочищі «Кривий Ріг» до 1775 року не існувало. Поселення Кривий Ріг виникло саме в цьому році навколо поштової станції з такою назвою».

Але у тексті переліку перших згадувань поштових станцій, де говориться про Кривий Ріг, слово урочище відсутнє.

Тобто «Розклад» не дає однозначної відповіді, що Кривий Ріг – це зимівник або не заселене місце.

Урочище Кривий Ріг

Про те, що у 18 столітті топонім «урочище» міг також означати заселені місця, свідчить податкова відомість за період з 16 квітня 1764 року по 16 квітня 1765 року, де мова йде про збір грошей з козаків, які жили в різних урочищах. 

Щоб довести, що до заснування станції біля злиття Інгульця і Саксагані зимівника не існувало, вказані автори посилалися на «Ведомость сколько Войска Запорожского Низового в ведомстве Ингульском от безкормицы за неимением сена скота рогатого, лошадей и овец в козаков Запорожских и в кого именно пало значит ниже сего 1768 году месяца мая 1 числа». В ній дійсно Кривий Ріг не згадується, проте, як випливає зі змісту названого документа, туди увійшли зимівники козаків, де худоба пала через відсутність кормів – тобто ті господарства, де корми були, тварин не втратили і до списку просто не потрапили. Про наявність сіна в зимівнику Кривий Ріг на початку 1769 року під час найважчої зими 1768-1769-го років вказують документ номер 27, який наводить відомий історик Тернавський у книзі «Из истории Запорожского края» (1904 рік). З нього випливає, що полковник Скидан через малі запаси сіна в зимівнику Кривий Ріг  був змушений частину козаків свого загону розмістити в інших зимівниках по Саксагані і Базавлуку.

Про існування 1762 році зимівника при урочищі Кривий Ріг згадує А.О. Андрєєв: “…перешли в район Саксагани, в зимовник имеющийся при урочище Кривой Рог, Деревянковского куреня козака прозываемым Богацкого…”. Відомо, що Богацький Василь був старшиною Війська Запорізького. В 1749 році як депутат прикордонної комісії, брав участь у переговорах з делегацією з Польщі.

Прикладом некоректного використання джерел може слугувати посилання Я. Ракітіна на “Топографическое описание доставшихся по мирному трактату от Оттоманской Порты во владение российской империи землям, 1774 года”, де з контексту вирвано фразу, що по Інгульцю на той час було тільки 4 – жилих і 1 шалаш. У даному випадку в указаному документі йде мова про те, що після виснажливої війни з Туреччиною у 1768-1772 роках, багато зимівників у Єлисаветградській провінції були “випалені і розорені, а по заключенню миру ті ж запорожці відновлюють знову”. Таких відновлених поселень по Інгульцю нараховувалося одинадцять. Д. І. Яворницький наводить перелік зимівників і сіл Інгульської паланки на 60-ті роки 18 століття, де також є Кривий Ріг. Тож Кривий Ріг міг бути в числі відновлених поселень. Стосовно згадки “по Ингульцю 4 жилих, шалаш 1” – то це місця, де взимку проживали промисловики або пастухи.

У контексті досліджуваної теми слід розглянути умови, за яких створювався даний поштовий тракт. 7 лютого 1775 року фельдмаршал Румянцев-Задунайський наказав кошовому отаману Петру Калнишевському заснувати поштові гони для здійснення зв’язку між частинами Другої армії. 8 квітня 1775 року Калнишевський доповів, що пошти розставлені від Кінбурна через Кодак і Царичанку. 20 квітня вказується, що прокладений маршрут незручний, через те, що йшов окружним шляхом. Запропоновано “поставити пошти від Кременчука до Кінбурна прямим шляхом по Інгульцю”. Через тиждень 27 квітня Калнишевський вже рапортує про нову лінію поштових станцій. Логічно припустити, що Кошове керівництво намагалося розташовувати станції біля вже існуючих поселень. 

Про те, що пошту було розташовано в 1,5 верстах на північ від слободи Кривий Ріг, вказує у своєму рапорті межувальник прапорщик Іван Редильський від 25 вересня 1781 року. Також на Генеральній карті новоросійської губернії за 1782 рік, пошта Кривий Ріг показана окремо від однойменного села в 1,5 кілометра на північ.

Кривий Ріг був ще раніше

Отже ми бачимо, що Ракітін і Варгатюк у своїх висновках роз’єднали зимівник і відкриття поштової станції, а наступну появу поселення звели до діяльності чиновників новоросійської губернії . Тому важко погодитись категоричним висновком Варгатюка, який свого часу писав: «Але як селище Кривий Ріг виник у травні 1775 року, у зв’язку з відкриттям на старому Кизикерменському чумацькому тракті поштової лінії від Кременчука до сучасного Херсона».  Таким чином, наведені вище документи дають підставу для достатньо вигідно припущення про існування поселення Кривий Ріг ще до заснування однойменної поштової станції, – йдеться у книзі “Кривий Ріг: погляд через століття” (Автор О. Мельник, І. Стеблина).

У середині 18 століття Кривий Ріг був уже великим селом, про що свідчить побудова в ньому церкви Святого Миколая у 1761 році.

Офіційна дата заснування Кривого Рогу може бути не вірна

Підсумовуючи сказане ми робимо висновок, що визначена свого часу дата 1775 року, не відповідає принципом історизму, об’єктивності і аналітичного підходу, вільного від однозначних оціночних значень.

Більшість видань, в яких згадувалося про Кривий Ріг відносять час заснування першого поселення, зимівника, до 17 століття. Проте їхньою серйозною вадою можна вважати відсутність посилань на писемні джерела, які можливо були втрачені під час Другої світової війни. Тому історіографічне дослідження слід доповнювати археологічними знахідками. 

.,.,.,.