29 Листопада 2022

Воронова Тетяна Петрівна: діяльність письменниці у Кривому Розі

Related

Поради криворізького лікаря, які допоможуть зігрітися без опалення у квартирі

Переохолодження організму взимку є небезпечним тому, що ви можете...

Таланти криворізького краю: історія диригента Алли Кульбаби

Криворізький край щедрий на таланти. У Кривому Розі народилися...

Життя та творчість криворізького музиканта з єврейським походженням Юрія Мельцера

Найчастіше туристи приїжджають до Кривого Рогу з метою подивитися...

Життєвий і творчий шлях відомого криворізького артиста Дмитра Голубченка

Криворіжжя неймовірно багате на таланти. Багато художників, письменників та...

Там, де народжується казка: як створюються ляльки у криворізькому ляльковому театрі?

Режисер криворізького театру ляльок Ірина Рожкова впевнена, що поява...

Share

Відома криворожанка Воронова Тетяна Петрівна поєднувала у собі багато талантів. Її знали як журналістку, письменницю, краєзнавця, історика, а також як почесну громадянку Криворіжжя. Доля Тетяни Петрівни була непростою, жінці довелося пережити війну та пройти довгий шлях до творчого успіху. Далі на ikryvorizhets.

Дитячі роки, юність та початок творчої діяльності

Тетяна народилася 14 грудня 1924 року у Чернігові в родині професійного військового. Її батько, Петро Воронов, брав участь у Першій Світовій війні та російсько-японській війні, а мати Ірина у молоді роки вступила добровольцем в Першу Українську повстанську дивізію імені Миколи Щорса. Виховання дуже вплинуло на любов майбутньої письменниці та журналістки до спадщини рідної землі, її історії та традицій. Важливу роль також відіграло знайомство Тетяни у дитячі роки із родиною Коцюбинських. Брат письменника Михайла Коцюбинського та його дружина любили проводити час із Танею, читали їй, давали дівчинці книжки із власної бібліотеки, знайомили із цікавими музеями. 

Через початок Другої світової війни школярці вдалося закінчити тільки 9 класів, а потім вона стала санітаркою у військовому госпіталі. На той момент Тетяні було усього 16 років. Дівчина рятувала тяжко поранених військових протягом чотирьох років. Першою нагородою Тетяни Петрівни у воєнні роки був знак “Відмінник медичної служби”. Після перемоги жінка удостоїлася медаллю “За бойові заслуги” та орденом “Вітчизняної війни” 2-го ступеня. 

Після війни Тетяна вирішила продовжити навчання та вступила до Харківської міжобласної партійною школи на спеціальність “газетний працівник”, де навчалася до 1950 року, а потім вчилася у Харківському педагогічному інституті ім. Максима Горького на факультеті історії. У студентські роки дівчина дуже любила відвідувати театр і саме це в більшій мірі розкрило творчу сторону її особистості. 

Діяльність у Кривому Розі

Тетяна Петрівна прожила на Криворіжжі майже 54 роки і тут її запам’ятали як талановиту журналістку та авторку багатьох книжок, в яких оспівується краса криворізького краю. Жінка дуже любила це місто і ці почуття прослідковувались у її творчості. 

Тетяна Воронова довгий час працювала журналісткою у криворізькій газеті “Червоний гірник” – там у неї була своя колонка “Ріднокрай”. Свої статті журналістка присвячувала історії Кривого Рогу у різні періоди часу, писала про розвиток криворізьких підприємств та життя криворіжців у роки війни. За роки роботи на Криворіжжі Тетяна Петрівна здобула багато професійних досягнень – брала інтерв’ю у ветеранів, проводила різноманітні документальні дослідження, розказувала містянам у своїх працях про славетних криворіжців та працювала у Криворізькому державному педагогічному університеті. За це Тетяну Воронову неодноразово нагороджували відзнакою “Найкращий журналіст року” . 

Тетяна Петрівна є автором багатьох книжок, але найбільш визначний її твір присвячений Криворіжжю. У своїй  книзі “Край неповторний – Криворіжжя…” письменниця підняла багато соціально важливих тем, зокрема, тему Великої Вітчизняної війни. У цій роботі вона передала власні болючі емоції та спогади очевидців, яких за роки роботи у неї зібралося чимало. 

Померла Тетяна Петрівна у жовтні 2011 року, через три роки після її смерті у Кривому Розі відкрили меморіальну дошку в пам’ять письменниці. 

.,.,.,.