Лікар – престижна професія з багатолітньою історією, яка дуже шанується у суспільстві. У Кривому Розі у різні часи жили і працювали лікарі, яким вдалося стати професіоналами своєї справи і зробити значний внесок у розвиток місцевої медицини. Діяльність Татаринова Володимира Семеновича тісно пов’язана з криворізьким краєм і його медициною, хоча народився лікар у Таврійській губернії. Ім’я та прізвище медика знайоме не всім криворіжцям, але коли починаєш глибше занурюватися у життєпис, роботу Володимира Семеновича розумієш масштаб особистості його як людини, лікаря та громадянина своєї Батьківщини. Далі на ikryvorizhets.com.
Великий шлях талановитого спеціаліста
Володимир Татаринов народився 24 квітня 1860 року у заможній родині, а до Кривого Рогу приїхав разом із родиною ще у дитинстві. В індустріальному краї він отримав початкову освіту в одній із місцевих гімназій. Вищу медичну освіту юнак, за деякими даними, отримав у Казанському університеті, який на той момент був дуже популярний у Російській Імперії і мав медичний факультет. Свідоцтво зі званням повітового лікаря Володимир отримав у 1889 році.
За спогадами сучасників криворізького лікаря, Татаринов мав передові погляди на медицину, які відрізнялися від поглядів його колег. Не дивлячись на те, що він отримав якісну освіту, жага до самовдосконалення та розширення своїх знань у нього ніколи не зникала. Він був лікарем у невеликому селищі Саксагань під Кривим Рогом і медична освіта Володимира Семеновича вже була там авторитетом, але він постійно потребував нових знань, щоб застосовувати їх у своїй лікарській практиці.
У 1897 році Володимир Семенович вирушає у Санкт-Петербург на курси підвищення кваліфікації у Інституті Княгині Олени Павлівни, але там його зацікавила тема жіночого здоров’я – гінекологія та гінекологічна хірургія. Препрофілювавшись, він повернувся до Саксагані з новими знаннями і став відомий у рідному краї як жіночий лікар.
Його діяльність у саксаганській лікарні біля Криворіжжя заслуговує окремої уваги. Він обіймав посаду земського лікаря, на якій розкрився не лише як талановитий медик, але й щира особистість, яка любить свою справу усім серцем. Робота Татаринова у Саксагані припала якраз на будівництво Саксаганської земської лікарні, тому він приділяв час не лише своїм професійним обов’язкам, але й господарським справам, слідкував за процесом будівництва, допомагав працівникам облаштовувати нову лікарню. Заклад був дуже гарним, все було передбачено для відвідувачів. Лікарня відкрила свої двері для криворожан у 1902 році, а Володимир Семенович став там головним лікарем.
Друге місце роботи Татаринова та особисте життя лікаря
У Саксагані Володимир Семенович працював головним лікарем близько 10 років і це доволі великий термін для спеціалістів у сфері медицини. Однак, лікар розумів, що його кар’єра потребує подальшого розвитку, тому, накопичивши цінний досвід, 43-річний Татаринов змінює місце роботи. Земське керівництво теж бачило потенціал медика, тому призначило його на посаду Верходніпровського повітового лікаря. Це було дуже великою честю для Володимира Татаринова, про його підвищення написали навіть у місцевій газеті.
За його керівництва у новій лікарні було відкрите пологове відділення, рентген-кабінет, а у роки Першої світової війни на базі земської лікарні було відкрито шпиталь для військових. Володимир Семенович встигав приділяти час і місцевим жителям, і постраждалим бійцям, не шкодуючи своїх сил.
Через своє неймовірне захоплення медициною, особистому життю Володимир Татаринов приділяв не так багато уваги і одружився доволі пізно. Ім’я його дружини невідоме, але історики писали, що це була жінка набагато молодша за нього і з іншого міста. Власних дітей подружжя не мало, але у жінки Володимира після їх шлюбу померла рідна сестра, у якої залишилося двоє дітей. Лікар зі своєю дружиною взяли їх під опіку. Лікар із родиною проживав на території лікарні, де працював, – для медиків у ті часи це було поширеною практикою.
Володимир Семенович пішов із життя у 1924 через сипний тиф, епідемія якого лютувала у ті часи.
