24 Березня 2023

Кривий Ріг до нашої ери: невідомі факти рідного краю

Related

Чому не варто відкладати похід до ендокринолога? Розповіла криворізька лікарка

Хвороби ендокринної системи багато хто помилково називає “порушенням обміну...

Чорнобривці: символ Кривого Рогу і ліки для містян у давнину

Ще у 16 столітті знайома кожному українцю квітка чорнобривець,...

Діяльність ОУН у Кривому Розі у 1940-х роках

22 лютого – дата яка відома кожному криворіжцю. У...

Володимир Татаринов: історія видатного медика Криворіжжя

Лікар – престижна професія з багатолітньою історією, яка дуже...

Як не захворіти у сезон холодів: поради криворізького медика

Небо, затягнуте хмарами, холодний вітер, дощі та перепади температур...

Share

Найдавнішими на сьогодні артефактами, які свідчать про проживання на території сучасного Криворіжжя давніх людей, є знахідки знарядь, виявлені краєзнавцем Костянтином Горбом влітку 1960 року біля села Кудашівка. Вони датуються часом в 60-55 тис. років тому і належали неандертальцям. Останніх десь 35 тис. років тому змінили кроманьйонці – сучасний тип людей. У 1866 р. наш земляк Олександр Поль у гирлі балки Ковальського (район сучасного селища Мудрьона) розкопав залишки давнього поселення, яке існувало 20-18 тис. років тому. Основою господарства мешканців були мисливство та збиральництво. Далі на ikryvorizhets.

Криворізький курган і статуя кам’яної баби

Перші відомості про життя на місці сучасного Криворіжжя

Майже 12 тисяч років тому настав час голоцену – геологічної сучасності. Зміна клімату призвела до збільшення площі лісів, розповсюдження лугової рослинності; змінився тваринний світ. Став домінувати тур, який в майбутньому стане висхідною формою свійського бика. Поширились кабани і косулі. З давніх тварин залишились лише дикі коні. 

Нові природні умови змінили і спосіб життя людей. Головним типом житла стали каркасні конструкції у вигляді чумів, а поселення – невеликі стійбища і тимчасові стоянки. Широко розповсюдилось полювання за допомогою лука. Це сприяло розпаду великих колективів на окремі сім’ї, які розселилися вздовж річок. 

До часів мезоліту відносяться найдавніші в краї прояви мистецтва. Так, у середині ХІХ століття в Північній печері Дубової балки було відкрито вохряні геометричні орнаменти.

Доба неоліту і соціальна організація людей на місці сучасного Криворіжжя

Доба неоліту (V-ІV тис. до н. е.) характеризувалась частими змінами клімату – від вологого до посушливого, що в свою чергу потягло зміни в господарчій діяльності. Постійне нищення популяцій тварин, що були об’єктами полювання, і кліматичні зміни  призвели до великого зменшення чисельності бізонів, що підірвало можливості відтворення популяції.

Люди змушені були перейти до відтворюючих способів виробництва в другій половині V тис. до н. е. На цей час населення вже навчилось виготовляти кераміку, виникло примітивне землеробство, та зачатки скотарства. Суттєву роль стало відігравати рибальство.

Найважливішою соціальною одиницею став рід, який об’єднував людей, що мали спільного предка. Зароджується парний шлюб. Кілька родів, пов’язаних шлюбними узами, могли об’єднуватись у фратрію, а останні- в плем’я.

Крім роду, важливою ланкою соціальної організації була громада, яка виступала виробником матеріальних цінностей. Основу громади складали сім’ї, як господарчі одиниці. Вищим органом влади були збори членів громади. В той час виникла і отримала інституалізацію влада вождів і жерців. Однак вони ще не мали економічних привілеїв, на що вказує одноманітність всіх поховань. Тобто в період неоліту виділились різні ланки родової організації й існував статево-віковий розподіл общини.

Важливу роль відігравали культи, пов’язані зі збиранням врожаю, сівбою, відгоном худоби на пасовища тощо. Авторитетні лідери після смерті вважались духами-покровителями.

Поль і знайдений на території сучасного Криворіжжя гостроконечник, яким користувалися близько 70 тис. років назад

Смерть сприймалась не як кінець життя, а як перехід до нових форм існування. Померлих хоронили у випростаному положенні, в колективних ямах у групових могильниках на віддаленні від поселення.

Для зв’язку між живими і померлими потрібні були спеціальні люди – так виник інститут жерців. З’явилась традиція жертвоприношень і поминок. На жертвоприношення, які проходили у вигляді спільних трапез, запрошувались духи, що за таку шану повинні були допомагати живим.

Знайдені на території сучасного Криворіжжя кам’яні скульптури

Поява перших курганів на місці сучасного Криворіжжя

Енеолітичний (мідно-кам’яний) період в краї датується серединою IV тис. до н.е. – серединою ІІІ тис. до н.е. В цей час на Криворіжжі були насипані перші кургани. В поховальному обряді також відбулись принципові змііни, замість колективних могильників, з’являються скорчені індивідуальні поховання. 

Наприкінці першої половини IV тис. до н.е. в нашому краї розселяються племена так званої селянської культури. Вони підтримували тісні контакти з Балкано-Карпатською металургійною провінцією, звідки й отримували мідні та золоті речі (могильник Рибасове, 1992 рік).

З’являються соціально-престижні захоронення, деякі включають атрбути влади (скіпетри, булави). Останні репрезентують вождів, – описується в книзі Мельника та Стеблини  ”Кривий Ріг. Погляд через століття”.

Наприкінці IV тис. до н.е. внаслідок тривалих контактів з азово-дніпровським населенням, в краї сформувалась квітянська культура. Своїх вождів “квітнянці” ховали у прямокутних кам’яних скринях під курганними насипами.

Кліматичний оптимум сприяв розвитку типчаково-ковилової рослинності. Це сприяло розвитку спеціалізованого скотарського господарства, яке тут було переважаючим аж до середньовіччя.

Племена скелянської культури першими почали розводити велику рогату худобу, коней, кіз, овець. Проте вважати, що все населення перейшло до рухливого життя, вагомих підстав немає.

Спочатку господарче освоєння пасовищ йшло вздовж річок. На це вказують кургани, розташовані на перших вододілах. Згодом виник відгінний тип господарства із сезонним утриманням скота на пасовищах. Перегінному скотарству сприяло розповсюдження колісного транспорту, який також став використовуватись і в поховальному обряді. Головною спеціалізацією населення стало скотарство, але частина людей була зайнята у землеробстві. Мисливство, рибальство і збиральництво продовжували відігравати важливу роль. Полювали на козуль, зайців, лисиць, вовків, сайгаків, куланів.

Виготовлення кераміки стало окремою галуззю. Посуд ліпився вручну. Була і певна стандартизація відносно розмірів. Кераміка прикрашалась орнаментами, які наносились перевитим шнуром, гребінкою, защипуванням, гострою паличкою. 

Вози робили зазвичай з дуба; вони могли перевозити 1,0-1,5 тонн. У вози з рамковим кузовом в ярмо запрягали пару волів.

Зародження господарювання

В ранньому бронзовому віці значного розвитку досягла обробка каменю, кременю, шкіри, кістки, плетіння циновок з очерету, тощо.

З’явилися перші плавильні печі, в яких отримували або переробляли бронзу. З неї виготовляли ножі, шила, різноманітні прикраси.

Соціальні відносини ускладнювалися. На це вказують “багаті” поховання і формування вершництва. На перший план виходять вожді, воєначальники, які здійснюють охорону і контроль над шляхами.

Чоловік зайняв провідне становище у соціумі. Відлік спорідненості став йти за чоловічою лінією. Створюється сусідська громада патріархальних сімей, які включали 3-4 покоління. Така сім’я володіла майном і худобою, а пасовища та інші природні ресурси були власністю громади.

Таріль викопана на території Криворіжжя

Поховальна справа на сучасній території Криворіжжя

Кургани, які зараз знаходяться на території Криворіжжя могли виконувати роль родових усипальниць. Перші насипи споруджувалися над могилою “патріарха”. Деякі археологи вважають, що існувало три соціальні групи: брахмани, кшатрії, вайш’ї, тобто жерці, воїни та рядові общинники. 

У той час з’являється монументальна скульптура, зокрема людиноподібні стели, а в архітектурі курганів – кромлехи, крепіди і рови. Спорудження курганів як одного з культових центрів роду об’єднувало й консолідувало людей навколо ідеї єдності з предками і богами.

В архітектурних і культових деталях багатьох курганів відбились основні тогочасні міфи про створення світу, людини, посмертну трансформацію душі з наступною реінкарнацію.

Розкопки на території сучасного Криворіжжя

Подальший розвиток краю, де зараз знаходиться Криворіжжя, пов’язано з культурно-історичною спільнотою, яка відома під іменем ямної (від конструкції поховальної споруди). Вони перебували на Криворіжжі в ХХVIII-XXIV ст. до н.е. Досліджено близько 400 їхніх поховань. Синхронно з ямниками, в їхньому середовищі проживала ще одна цікава група населення, яка в науці отримала назву кемі-обинська (від однойменного кургану).

.,.,.,.