Чимало криворіжців помічали у різних районах міста незвичайні, оригінальні, а часом і дуже дивні скульптури. Дівчинка з чотирма руками і жовтим волоссям, різьблений постамент з людською головою, гарна принцеса, скульптура дідуся із зеленим волоссям, вовк з мультфільму і кіт, який кудись крадеться – всіх цих дивовижних “мешканців міста” створив талановитий скульптор з Молдови Костянтин Козловський, який через кохання переїхав у Кривий Ріг. Його роботи вражали екстравагантністю, але в них завжди був захований глибокий сенс. Далі на ikryvorizhets.
Родовід Козловських
Костянтин Козловський народився у 1947 році в молдовському місті Кишинів. Козловський мав дуже освічену рідню. Його прадід Казимир Козловський, закінчив сільськогосподарський університет у місті Пулави (сучасна територія Польщі). Він став першокласним вченим в сфері агрономії. Згодом навіть керував сільськогосподарським училищем. Прабабуся Костянтина Олімпіада Матвєєва-Мотренко, взагалі була дворянського роду. Закінчила Вищі жіночі курси у Санкт-Петербурзі, потім викладала у сільськогосподарському училище, де керуючим був Казимир Козловський. Там вони і познайомились.
У такій родині і діти були навчені. Дід Костянтина Козловського Іван Казимирович закінчив Київський Імператорський університет. Там він добре опанував точні науки знав декілька мов. Саме у нього почали з’являтися перші спроби до малювання. Саме тоді у сім’ї Козловських почали цікавитися мистецтвом. Разом з тим Іван Казимирович професійно займався наукою і викладав фізику та математику. Бабуся відомого скульптора Олена Криментьївна також не була звичайною дівчиною. Вона закінчила чотири класи кишинівської жіночої гімназії і консерваторію. Але на жаль, професійною співачкою вона так і не стала. Адже статус дружити дворянина не дозволяв дівчині співати деінде, крім сімейного кола. Вона також не сиділа вдома, а зі своїми знаннями з консерваторії і співочим талантом викладала в музичній школі.
Мати і батько Костянтина Козловського
Батько Костянтина Мирослав Козловський народився у Бессарабії, але навчався в школі у Кишеневі. Далі вступив до одного з найбільших вищих навчальних закладів Румунії – Ясського університету. Навчався він на відмінно і став навіть доктором фізико-математичних наук. Його запросили викладати у педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченко у Придністров’ї. А згодом він навіть став ректором цього університету. Але разом з наукою також захоплювався мистецтвом.
Мати Костянтина Євдокія Василівна була із сім’ї селян. Але незважаючи на це, навчалася в університеті на біологічному факультеті.
Після війни справи у родини йшли не дуже добре. Вони мусили жити в бараках у Кишеневі, а їжу отримували по картках. Але коли батьку Костянтина запропонували роботу у Тираспольському університеті, до того ж давали квартиру, родина не роздумуючи переїхала до Придністров’я.
Дитинство майбутнього скульптора
Костянтин ріс дуже активною дитиною. Він вже з більшим запалом захоплювався мистецтвом, а от фізико-математичні науки йому не давалися. Хоча мабуть він просто настільни полумив малювати, що не намагався добре вчити фізику чи математику. Ці предмети йому пояснював вдома досвідчений науковець дід Іван.
Крім мистецтва, Костянтин займався спортом. Пішов у секцію боксу, плавав, бігав.
У сім’ї Козловських старші завжди були у пошані, а в домі панувала любов до батьків. Яку Костянтин і два його брати пронесли через все життя.
Пригодницьке життя Костянтина Козловського
Закінчивши лише дев’ять класів, Костянтин вирішує подорожувати світом. Для цього, влаштовується моряком і йде у плавання з геологам в Тайгу. Цей рейс тривав декілька місяців. Повернувшись додому, Костянтин знову продовжує серйозно займатися спортом. Але одного разу, на тренуванні він невдало стрибнув з висоти і отримав травму хребта. Після чого слідувало тривале лікування. Майбутній скульптор пробув у гіпсовому корсеті півроку. Далі він знову почав тренуватися, але вже для того, щоб відновитися і “закачати” м’язи спини.
Батькам-науковцям звісно не подобався такий стан речей і вони хотіли, щоб син навчався. Тому Костянтин за допомогою всієї родини готується до екзаменів і здає їх екстерном за 10-й та 11-й класи. Паралельно він ще навчається у автошколі і починає працювати водієм.
Далі Костянтин знайомиться з гарною дівчиною, у них народжується син, але через 3 роки пара розходиться.
Костянтин починає працювати керівником гуртка малювання і ліплення, також працює на кіностудії при університеті і оздоблює стіни корпусів.
Батько бачив, який у його сина талант до живопису, тому не став тиснути на Костянтина займатися точними науками. І навіть згодом, допомагає майбутньому скульптору відкрити школу мистецтв. А далі батько допоміг йому у переїзді до Ленінграду, де у 1969 році Костянтин вступає на навчання до Інституту живопису та архітектури. Але довго він там не провчився, бо його вигнали за хуліганство. Додому юнак не повернувся, натомість залишився у Ленінграді, де працював у художніх майстернях, знайомився з різними діячами мистецтва, опанував нові техніки ліплення.
Переїзд до Ленінграду був недовгий і вже у 1970 році митець вступає до художнього університету в Одесі. Там дуже добре себе проявляє і отримує схвальні відгуки до своєї роботи.
Батьки Костянтина наполягли на його одруженні з Людмилою Єгоровою, як вони вважали, вигідною партією. Але як кажуть, не поможуть і чари коли, як хто кому не до пари. Так і не вийшла у Костянтина з Людмилою міцна родина, хоча у пари і народилася донька Олена.
Кривий Ріг. Кохання. Мистецтво
Костянтин розлучається з дружиною і їде у Кривий Ріг. Саме туди переїхала його одногрупниця, до якої він почав залицятися перед випуском. Як тільки Костянтин приїхав у Кривий Ріг, то одразу зробив пропозицію коханій Валентині. У цей час дівчина працювала у художній школі, а Козловському прийшлося ще заявити про себе, бо раніше ж про його нічого не знали.
Талановитий скульптор і художник добре себе проявляє і йому доручають оздобити Палац культури НКГОКу. А на гроші отримані за роботу сім’я, у якої було вже двоє доньок, купує власну квартиру.
Найбільшою роботою скульптора було оздоблення “Будинку природи”, який знаходився на сучасному проспекті Поштовому. А найоригінальнішим був фонтан “Казка”, що у Покровському районі. Цей витвір мистецтва навіть внесли до Міжнародного реєстру пам’ятників архітектури, які знаходяться під охороною ЮНЕСКО.
Також митець працював над оформленням Палацу культури ЦГОКу та ПК імені Богдана Хмельницького.
А його дивовижні звірі і скульптури незвичайних людей знаходяться у різних районах Кривого Рогу.
Наприклад на Соцмісті знаходиться скульптура кота, якого вандали нещодавно замалювали червоною фарбою.
Неподалік стоїть вовк із мультфільму. Біля художньої школи навпроти парку Героїв “живе” принцеса. Раніше, там була композиція з двох принцес і принца. Але через автомобільну аварію, скульптури зруйнувалися. Хоча й були зроблені з міцного штучного каменя.
У 2001 році після трьох інфарктів і довгої хвороби Костянтин Козловський помер. Навіть у лікарні він брався за пензля. Костянтин до останнього творив, ажде це і боло його життя.
«Для мене і скульптура та живопис – це спосіб самовираження душі, характеру, емоцій та таланту, подарованого долею. Життя у мистецтві – це цікава маленька вистава, з яскравими чи похмурими декораціями. А художник має зіграти свою роль у цій виставі професійно, талановито та артистично», – казав Козловський Костянтин Мирославович.
