Кривий Ріг славиться як найдовше місто у Європі, а також є другим по масштабу у Дніпропетровській області. Крім цього, Криворіжжя відоме тим, що тут завжди проживала велика кількість євреїв: вони створювали общини, навчальні заклади для дітей із єврейським корінням, будували синагоги. У 1939 році у Кривому Розі проживало близько 13 000 євреїв, однак Друга світова війна принесла цьому народу у нашому місті дуже багато страждань і назавжди перекреслила їх минуле життя. Далі на ikryvorizhets.
Початок війни та страшна трагедія єврейського народу
Достовірно не відомо, скільки євреїв загинуло у Кривому Розі під час Голокосту, однак ця кількість вимірюється у тисячах.
Німецькі війська увійшли до Кривого Рогу 14 серпня 1941 року. Нацистська влада у місті відразу віддала наказ про те, що євреї зобов’язані носити спеціальні опізнавальні пов’язки на руках, а також їм заборонялося різати домашню худобу, мати валюту, цінні папери, дорогоцінні прикраси. Всі цінні речі євреї повинні були здати у місцеву комендатуру. У тому ж місяці відбулися перші масові розстріли єврейського населення у Кривому Розі. Вивченням історії Голокосту у Кривому Розі займалися багато дослідників, деякі із них присвятили цій темі цілі книги. Олександр Круглов, Андрій Уманський, Ігор Щупак та Тетяна Куц проводили власні дослідження, спираючись на німецькі документи, архівно-кримінальні справи, які заводили радянські органи безпеки, та на спогади очевидців.
Найстрашніший та найжорстокіший злочин, які скоїли німецькі війська над єврейським народом у нашому місті, відбувся 14 жовтня 1941 року. У серпні того ж року Кривий Ріг зайшла нацистська група №6, яка мала вирішити “єврейське питання”, тобто знищити всіх євреїв. Німці оголошували про загальний збір євреїв у якомусь визначеному місці, а звідти перевозили людей на місце розстрілу. У кожному місті України був свій “Бабин Яр”, тому у Кривому Розі ним стала шурфа шахти №5, що у районі села Шевченка.
14 жовтня людей зібрали на вулицях Леніна і Спортивна, пообіцявши, що відвезуть до Палестини або трудових таборів. Тих, кто не бажав приходити, приводили до точки збору примусово.
Ця каральна операція на шахті №5 тривала кілька днів, адже людей було дуже багато. Тоді трагічно загинуло близько 5 тисяч євреїв, переважно жінок, дітей та літніх людей. Історики у своїх роботах відзначають, що вбивства відбувалися із шокуючим цинізмом – речі розстріляних людей нацисти забирали собі у якості трофею.
Життя єврейського населення у місті після Голокосту
Каральні операції із винищення єврейського народу у Кривому Розі тривали до 1944 року. Місцеві мешканці села Шевченка, поблизу якого відбулася трагедія 14 жовтня 1941, знали про злочин нацистів, але боялися про це розказувати. Радянська влада довгий час забороняла афішувати подібні воєнні злочини, проте згодом очевидці все ж детально розказали історикам та краєзнавцям про страшні події. Коли Кривий Ріг було звільнено від німців, тут також почала діяти спеціальна державна комісія, яка розслідувала злочини загарбників.
У знак пам’яті всіх загиблих під час Голокосту на Криворіжжі встановлено пам’ятники на місцях розстрілів, а євреї у місті відкривають історичні музеї, де зібрані згадки про страшне минуле.
