Перейменуванням вулиць у Кривому Розі востаннє займалися у 2016 році. Цей процес тоді називався декомунізацією. Простими словами декомунізація означає позбавлення всіх слідів комуністичної ідеології. Цьому процесу сприяв ленінопад під час євромайдану 2014 року, після чого декомунізація була узаконена та набула чинності у 2015 році. З того моменту по всій території України розпочалася активна боротьба з комуністичною символікою та іншим. Далі на ikryvorizhets.com.
Декомунізація на ранніх періодах
Слід зазначити, що Україна ухвалила рішення позбавлятися тавра Радянського Союзу ще задовго до набуття чинності закону про декомунізацію. Все розпочалося з освітніх програм. Дітям перестали викладати основи комуністичної ідеології та історію Комуністичної партії. А перша знесена комуністична пам’ятка була ще 1991 року.
У 2009 році відповідно до Указу Президента України Ющенка В. А. по всій країні розпочався демонтаж пам’ятних знаків та пам’ятників, які були встановлені особам, причетним до організації політичних репресій та голодомору за радянських часів. Тоді низку деяких пам’ятників було прибрано і з вулиць Кривого Рогу. Цей процес зупинився, коли до влади у 2010 році прийшов Янукович В. Ф. та почалася тотальна популяризація “російського світу”. Оскільки українці практично з початку незалежності України поступово боролися з тавром комуністичної ідеології, така популяризація “російського світу” викликала гостре обурення у населення, що призвело до євромайдану та ленінопаду.
Перейменування вулиць під час Другої світової війни
До 1923 року на теренах України практично не залишилося жодної вулиці з її історичною назвою. Комуністи виконали колосальну роботу для того, щоб просувати свою ідеологію. Тоді у Кривому Розі центральні проспекти почали називатись іменами вождів. Наприклад, історичний проспект Поштовий – вулицею Карла Маркса, а вулиця Свято-Миколаївська – Леніна. Криворіжці досі за звичкою називають вулиці старими назвами.
Звільнення від тавра комуністичної ідеології розпочалося у Кривому Розі в період німецької окупації у 1941 році. Тоді націоналісти взялися за перейменування вулиць з іменами комуністичних діячів на історичних особистостей України. Таким чином вдалося перейменувати 32 вулиці. Наприклад, вулиця Первомайська в роки німецької окупації називалася на честь Симона Петлюри, а вулиця Анненкова на честь Михайла Грушевського. Відповідно, центральні проспекти Кривого Рогу повернули свою історичну назву. Але з перемогою над фашистськими загарбниками влада СРСР повернула на вулиці Кривого Рогу та інших міст символіку комуністичної ідеології.
Перейменування вулиць у 2022 році
Перейменування вулиць, знесення пам’ятників та знаків особам, які були причетні до організації страшних подій знищення українського народу, є найменшою частиною на шляху до самозбереження нації.
З початку повномасштабної війни Росії проти України керівництво міст почало масово приймати рішення про чергове перейменування. Цього разу – топонімів, які стосуються Росії. Такі зміни не оминули і Кривий Ріг.
Для того, щоб перейменувати вулиці у Кривому Розі було створено робочу групу з 26 осіб, до якої увійшли криворізькі краєзнавці, історики, працівники музею, представники КДПУ, чиновники та голови районів Кривого Рогу.
Російська топоніміка забруднює простір, в якому день у день проводять українці в умовах війни Росії проти України. Топоніми, які відносяться до Росії, є в кожному українському місті. Наприклад, вулиця Московська, виходить, що вона вшановує столицю імперії, яка тривалий час знищувала і поневолювала український народ. Саме тому варто позбавлятися всього, що пов’язано Росією і сповідувати власну систему цінностей. Адже процвітання нації неможливе викривленому гуманітарно-культурному просторі. Сильними і розвиваються можуть стати лише ті нації, які відстоюють свою систему цінностей. У чужому шаблоні такі цінності є лише придатками.
