30 Вересня 2022

Літературне Криворіжжя: Михайличенко Володимир Терентійович

Related

Як приготувати смачний кальян на апельсині

Експериментувати з кальяном та способом забиття – це правильний...

Діяльність баскетбольного клубу “Кривбас”

Баскетбол – дуже популярний вид спорту у Кривому Розі....

Лікувальна тимофіївська глина, знайдена біля Кривого Рогу

Наприкінці 19 століття біля Кривого Рогу було виявлено не...

Від першої медичної школи Кривого Рогу до нового медичного училища

З початку 20 століття медицина на території Кривого Рогу...

Share

Про цього поета тепло відгукувався сам Олесь Гончар, а твори митця називають проявом щирої, світлої любові до Криворіжжя. Володимир Терентійович був переповнений енергією та натхненням створювати щось прекрасне, що люди збережуть у століттях і будуть із захопленням повертатись до його творчості.

Його життя, повідомляє сайт ikryvorizhets.com, було насичене творчими злетами, а мрії залишитися у пам’яті народу здійснилися. 

Дитинство, юність і перші творчі успіхи Володимира Михайличенко

Майбутній поет народився 13 вересня 1936 року у Жовтневому районі міста Кривий Ріг. Його батько, Михайличенко Терентій Семенович, працював на шахті, але помер через три роки після народження сина від професійної хвороби – силікозу. Матір хлопчика, Неоніла Іванівна, теж працювала на шахті прибиральнецею і після смерті батька Володимира, знову вийшла заміж. Вітчим став для маленького Володі справжнім другом, але доля нанесла черговий удар по родині Михайличенків і другий чоловік Неоніли Іванівни теж помер від силікозу у 1945 році. Цю смерть хлопчик сприйняв дуже болісно. 

Після звільнення Кривого Рогу від гітлерівських військ, Володимир пішов до місцевої школи, яку закінчив у 1954 році. Захоплюватися поезією хлопчик почав із дитинства і у шкільні роки писав коротенькі вірші. Після отримання середньої освіти деякий час працював у Києві у будівельно-монтажному управлінні, але захворів на страшну хворобу – туберкульоз. Через це йому довелось повернутися до рідного міста на лікування. У 1959 році юнак став студентом філологічного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, але через свою хворобу він не зміг завершити навчання. 

В подальшому Володимир Терентійович займався журналістикою у Кривому Розі, паралельно пише вірші. У 1958 році вийшла його перша поетична збірка “Лірика”, а потім до 1969 року митець працював у криворізькій редакції газети “На трудовій вахті”. 

Згодом поет одружився із інженеркою-геологинею шахти “Гвардійська”, що у Кривому Розі, Ніною Богданівною Кругловою. У шлюбі у них народилася донька Марія. Близьке коло Володимира Терентійовича згадує, що він був люблячим і турботливим батьком, Маша стала для нього справжнім щастям. На жаль, сімейна ідилія Михайличенків тривала недовго. 

Причина смерті та поетична спадщина митця

У 1975 році ввечері Володимир Терентійович повертався з роботи, по дорозі його тяжко побили. Він заборонив звертатися рідним до лікарів та міліції, запевняючи, що так все буде ще гірше. Стан поета погіршувався із кожним днем. Через два роки, 4 січня, серце талановитого співця Криворіжжя зупинилося назавжди. 

Володимир Терентійович був знайомий із багатьма митцями того часу, зокрема із Олесем Гончаром, Павлом Тичиною, Іваном Багряним та іншими. При житті друкувався у журналах “Дніпро” та “Прапор”. Після смерті поета були видані дві книжки із його віршами під назвою “Ритми Кривбасу” та “Полум’я”.  Рядки поезій Володимира Михайличенка пронизані теплою любов’ю до рідного краю. 

У 2001 році Володимир Терентійович посмертно став Членом Спілки письменників України. 

.,.,.,.