7 Грудня 2022

Вінок як найголовніший аксесуар: як виготовляли прикрасу на Криворіжжі у 19-му столітті?

Related

Де у Кривому Розі можна було смачно поїсти у другій половині ХХ століття

Кривий Ріг не виділявся великим розмаїттям вишуканих ресторанів і...

Екскурсія вулицями Кривого Рогу понад 50 років тому

Приїжджому у Кривий Ріг туристу, у першій половині ХХ...

Сич Юрій Петрович – неймовірно талановита людина

Юрій Петрович – криворізький архітектор, скульптор, художник, поет і...

Веропотвелян Петро Миколайович – видатний лікар Кривого Рогу та України

Місто Кривий Ріг відоме не лише своїми промисловими підприємствами,...

Трагічна доля поета Михайла Пронченка

Михайло Пронченко талановита людина, він все своє коротке життя...

Share

Кожен елемент традиційного українського одягу у давнину вважався наповненим магічною силою і мав сакральне значення для його власника. Наприклад, головні убори та жіночі хустки символізували захищеність, безпеку, покірність перед Богом, а вишиванки слугували оберегом і були “стежкою життя”. Український дівочий вінок, сплетений із трав і барвистих квітів, був символом чистоти і незайманості. Техніки його плетіння, як і його назви, відрізнялися у кожному регіоні, тому на території Криворіжжя вінок часто був “гібалкою”. Далі на ikryvorizhets.com.  

Вінок в світовій та українській культурі

Перші згадки про вінок були ще у культурі шумерів, яка існувала у 3-му столітті до н.е. У роки античності вінок із квітів був незмінним атрибутом бенкетів чи урочистих подій, він символізував щастя, талант і свободу, ним часто нагороджували переможців, тріумфаторів, а ще вінками прикрашали священні об’єкти і пам’ятки. Згадуючи історію вінка, на думку відразу спадає те, як прикраса із листя оливи була нагородою для переможців Олімпійських ігор, а переможців Піфійських ігор нагороджували вінком із лаврового листа. Такі традиції існували у Древній Греції. 

В Україні плетіння вінка перетворився на справжній обряд. Вінкоплетінням займалися в основному молоді, незаміжні дівчата і традиційно в українському вінку повинно було бути 12 квіток, але їх кількість та різновид змінювався в залежності від регіону. Кожен вінок був сплетений на різні випадки життя: вінок міг бути віковий, магічний, ритуальний, звичаєвий. Усього їх в Україні 19-го століття існувало понад 77 видів

Вже тоді вінок перестав бути просто дівочим аксесуаром, а часто був елементом інтер’єру та прикрасою. 

Вінок на Криворіжжі: традиції плетіння  

Українки часто вплетали мак у вінки, адже він був символом родючості та молодості, але на Криворіжжі та Дніпропетровщині квітка маку означала трагічний символ пам’яті. У нашому краї його вплітали у вінки тільки ті дівчата, у яких коханий, брат або батько загинув, захищаючи рідну землю. Так повелося із часів козацтва на території Кривого Рогу. 

Криворізькі дівчата також додавали у свої вінки ромашки, що були символом жіночої ніжності, соняшники, які символізували вірність, а м’ята у вінках для маленьких дівчат слугувала оберегом для дитини. Щоб посилити магічні властивості яскравого аксесуару, криворожанки вплітали у вінок листя дубу, полину і буркун-зілля. Всі ці рослини були символами віри, сили та вірності. 

Жителі Криворіжжя вірили, що вінок може оберігати не тільки душу, але й тіло. У дитячі “гібалки” часто вплітали лікувальні рослини. Наприклад, чорнобривці допомогали від головного болю, ромашка захищала від серцевих хвороб, а незабудки забезпечували власниці гострий зір. 

До речі, саме на території Придніпров’я у 19-му столітті вперше сплели Різдвяний вінок, що довгий час був традицією народів Європи і католицьким звичаєм. Вінок із ялинкових гілок із чотирма свічками прикрашав кімнату або двері будинку криворіжців у передріздвяний час. Коло вінка символізувало вічне життя Ісуса Христа і його Воскресіння, зелень ялинових гілок – буйство життя, а свічки – світло, що запалюються у людських серцях напередодні Різдва.

.,.,.,.