У 21 столітті серед мешканців Кривого Рогу є багато любителів лижного виду спорту. Вони щорічно відвідують гірськолижні курорти для того, щоб здійснити довгоочікуваний спуск із гори на лижах. Але так було не завжди. У середині 20 століття можна було не їхати тисячі кілометрів, щоби покататися на лижах. У це складно повірити, але за старих часів лижний спорт був доступний у самому Кривому Розі. Далі на ikryvorizhets.com.
Аматорський лижний спорт на території СРСР
Протягом 20 століття на території колишнього СРСР діяла пропаганда про аматорський лижний спорт. Практично на кожному розі відкривалися безкоштовні секції з лижного спорту, випускалися дуже яскраві поштові марки з лижниками, за старих часів навіть проводили лижні змагання між працівниками різних цехів одного підприємства і між кількома підприємствами. У журналах та газетах друкувалися статті, які доносили до відома громадян СРСР користь лижних прогулянок. То була не просто реклама лижного виду спорту, то була ціла пропаганда.
Лижні прогулянки завдяки такій пропаганді набули неймовірної популярності. У сніжні зимові вихідні люди збиралися в поїздку за місто на катання на лижах. Люди вставали з самого ранку, щоб встигнути на заміську електричку. На лижах їздили кататися цілими сім’ями, групами друзів та трудовими колективами. Народу завжди було дуже багато.
У середині 20 століття лижне екіпірування було у кожного члена сім’ї. Хтось настільки любив цей вид спорту, що купував собі виключно професійне, але у 90% випадків люди каталися на простих аматорських дерев’яних лижах. Найбільш поширеними марками лиж у 20 столітті були:
- підліткові лижі “Юність”;
- дерев’яні лижі “Карелія”;
- “Таллін”;
- “Естонія”;
- “Темп”;
- “Спринт”;
- “Бистриця”.
Для дітей переважно виробляли маленькі лижі з пластмаси. Вони були помаранчевого кольору або яскраво-червоного кольору. Діти на них спускалися з невеликих гірок.
Лижні прогулянки у Кривому Розі
У це практично неможливо повірити, але найпопулярнішим видом спорту у Кривому Розі у 1950-х роках були лижні прогулянки. Щороку у Кривому Розі влада організувала лижні кроси. Лише у січні 1950 року у лижному кросі взяло участь 15 тисяч криворіжців. Якщо в 21 столітті мешканцям Кривого Рогу здається лижний спорт у межах міста справжньою дивиною, то в середині 20 століття лижний спорт був абсолютно нормальним явищем. Все тому, що зими раніше були дуже сніжні. Наприклад, того ж 1950 року в Кривому Розі випало стільки снігу, що трамвайний рух був паралізований, а працівники металургійного заводу були змушені діставатися роботи пішки через снігові замети. Про це розповідала Ольга Чистякова у телепередачі “Міський роман”.
Інші зимові розваги 20 століття у Кривому Розі
У 21 столітті в Кривому Розі працюють лише дві криті ковзанки. Але раніше, у середині 20 століття ковзанки у Кривому Розі заливали чи не на кожному стадіоні. Хтось приходив зі своїми ковзанами, а хтось брав на стадіоні у прокат. На таких відкритих ковзанках у Кривому Розі було завжди багатолюдно. Одним із стадіонів на яких заливали ковзанку в 20 столітті взимку був стадіон руднику імені 20 партз’їзду.
Неймовірно популярним у 20 столітті у Кривому Розі серед дітей та молоді був хокей. Криворіжці збиралися на замерзлих річках і ставках, щоб зіграти в улюблену зимову гру. Грали навіть у дворах будинків. Взимку щороку на замерзлій річці Інгулець завжди було дуже багатолюдно. Тоді хокей для молодого покоління криворіжців став не просто улюбленим зимовим видом спорту та розвагою, а й невід’ємною частиною життя. Кожен мав свою власну клюжку та ковзани.
