28 Листопада 2022

Криворіжець Борис Мокін – заслужений діяч науки та техніки України

Related

Таланти криворізького краю: історія диригента Алли Кульбаби

Криворізький край щедрий на таланти. У Кривому Розі народилися...

Життя та творчість криворізького музиканта з єврейським походженням Юрія Мельцера

Найчастіше туристи приїжджають до Кривого Рогу з метою подивитися...

Життєвий і творчий шлях відомого криворізького артиста Дмитра Голубченка

Криворіжжя неймовірно багате на таланти. Багато художників, письменників та...

Там, де народжується казка: як створюються ляльки у криворізькому ляльковому театрі?

Режисер криворізького театру ляльок Ірина Рожкова впевнена, що поява...

Кривий Ріг, що надихає: історія поета Євгена Олега

Хоча Кривий Ріг має славу великого індустріального міста, у...

Share

Борис Мокін більшу частину свого життя провів, працюючи на одному з металургійних підприємств Кривого Рогу, а також у Криворізькому гірничорудному інституті. Він видав понад триста наукових праць у сфері технічних наук, а також розробив близько 60 винаходів. Свої наукові праці Мокін публікував не лише на території України, а й за кордоном. Далі на ikryvorizhets.com.  

Як Борис Мокін потрапив до Кривого Рогу?

Борис Іванович народився не в Кривому Розі, а в селі Старі Бабани у 1943 році. У дитинстві родина Мокіних через роботу матері переїхала до села Нестерівка. Там Борис Іванович навчався у місцевій школі. Навчався він дуже добре, тому сім класів він закінчив зі срібною медаллю. Одразу після закінчення школи в 1957 році, Мокін прийняв рішення піти заробляти гроші. Першим місцем роботи став цукровий завод у місті Жашків. Пропрацював він там дуже короткий час, після чого отримав комсомольську путівку на новобудови до Кривого Рогу. Протягом цілого року він працював бетонником, а також монтажником-верхолазом та електрозварником. Він працював над будівництвом другої черги ПівдГЗК, будував агломераційну фабрику НКГЗК, а також прокатний цех “Блюмінг-2” на металургійному заводі “Криворіжсталь”.

Шлях Борис Мокін у науку

Перш ніж Борис Мокін здобув вищу освіту і потрапив у сферу науки, він важко працював не на одному будівництві Кривого Рогу. Він вступив до вищого навчального закладу – Криворізького гірничорудного інституту лише у 1961 році. Мокін вибрав електротехнічний факультет і спочатку отримував знання лише у вечірній час. Крім того, він вступив до інституту на бюджет. Він поєднував навчання та роботу на “Криворіжсталі” електрослюсарем в електроремонтному цеху. Хоч Мокін і поєднував роботу та навчання, він виявляв досить високі знання. Навчався так само добре, як і в школі. Брав дуже активну участь у науковому житті інституту, проводив наукові дослідження на кафедрі основ електротехніки. За свої старання у навчанні у 1966 році Мокін отримав диплом з відзнакою за спеціальністю “Електропривід та автоматизація промислових установок”. Через високі досягнення у навчанні Борису Мокіну запропонували залишитися працювати в інституті на кафедрі електротехніки. Мокін не роздумуючи погодився на наукову діяльність та роботу асистентом у Криворізькому гірничорудному інституті. Також деякий час Борис Мокін працював у Криворізькому гірничорудному інституті математиком-програмістом на кафедрі основ електротехніки.

Лише через два роки Борис Мокін вступив до аспірантури. Він присвятив свого часу наукової діяльності у сфері електротехніки цілих три роки. Зокрема, він вивчав автоматизацію об’єктів гірничо-збагачувальних підприємств та металургійного виробництва. Аспірантуру Мокін закінчив у 1971 році і був направлений до іншого міста – Вінниці на нову посаду асистента у філію Київського політехнічного інституту. Тут він пройшов цілий трудовий шлях від асистента до самого професора, а також від завідувача кафедри директора інституту. Цього ж року Мокін захистив кандидатську дисертацію, а за три роки отримав вчене звання доцента. У 1985 року Борис Мокін захистив докторську дисертацію.

За свою наукову діяльність Бориса Мокіна було неодноразово нагороджено. Зокрема, він був нагороджений:

  • у 1991 році третьою премією Міносвіти за найкращу наукову роботу року;
  • у 1994 році та у 1997 році золотими медалями Міжнародних виставок винаходів;
  • 1995 року від Кембриджського біографічного інституту отримав звання “Людина досягнення”;
  • 1995 року було присвоєно почесне звання “Заслуженого діяча науки та техніки України”;
  • 2000 року став лауреатом конкурсу “Людина року” у номінації “Наука”;
  • 2000 року орденом “За заслуги” третього ступеня. Про це пишуть на офіційному сайті mokin.com.ua.
.,.,.,.