Кривий Ріг має довгу історію. Археологічні знахідки свідчать, що на території нашої місцевості жили скіфи. У другому столітті до нашої ери, через міграцію мешканців Східної Європи на землях теперішнього Криворіжжя з’явилися катакомбні племена. Далі на ikryvorizhets.com.
Сармати, землероби черняхівської культури, анти, кіммерійці – всі вони у різні часи історії займали територію, де зараз розташований Кривий Ріг.
А ось у середині сімнадцятого століття землі Криворіжжя почали заселяти козаки.З цього часу, в момент появи поштової станції наше місто офіційно отримало назву Кривий Ріг. А з 1874 року почалися дослідження родовищ залізної руди, що поклали початок металургійній історії містечка Кривий Ріг.
Первісні мешканці теперішнього Криворіжжя
Згідно зі знайденими під час археологічних розкопок сокири між річками Інгулець і Саксагань та гостроконечника біля села Родіонівка, первісні люди жили на території Криворіжжя, ще з кам’яного віку.
Скіфи, які жили під час залізного віку використовували надра Криворіжжя для виготовлення знарядь для роботи.
Однією з археологічних знахідок стала глиняна посудина, яку знайшли в одному з курганів біля річки Інгулець. Вона увійшла до пам’яток Трипільської культури.
У другому столітті до нашої ери в степах Криворіжжя з’явилися сармати, які займались торгівлею.
Археологи знайшли біля Христофорівки поховання давніх племен черняхівської культури. Вони займались землеробством і скотарством на територіях сучасного Криворіжжя.
У період феодальної роздробленості близько ІХ – ХІІ століття землі Криворіжжя були практично не заселені і називалися Диким Полем.
Містечко Кривий Ріг у часи Запорізької Січ
Після утворення Запорізької Січі у ХVII столітті територію Криворіжжя поступово почали заселяти козаки. Так почалася нова частина історії нашого краю. У 1734 році з’являються перші згадки про Кривий Ріг, як зимівник козаків. Офіційною датою заснування Кривого Рогу вважається 27 квітня 1775 року, після появи поштової станції.
Коли ліквідували Запорізьку Січ, землі Криворіжжя перейшли у власність військових, поміщиків та козацьких старшин. Поміщиця Диконська на виділених їй землях поселила близько тридцяти сільських сімей. Ці поселення почали називати Диконкою і Катеринівкою. Зараз це територія рудника імені Кірова.
Село Інгулець виникло у 1808 році, а село Олександрів Дар, засноване генералом Рахмановим з’явилося у 1818 році. На цих землях почали жити чернігівські кріпаки.
Близько сто років аж до 1919 року Кривий Ріг входить до складу Херсонського повіту. А у лютому 1919 року Кривий Ріг проголосили містечком, бо до цього часу він вважався селом.
Початок промисловості у Кривому Розі
У середині ХІХ століття у Кривому Розі розпочинається активне дослідження покладів залізної руди. У 1881 році відкривається Саксаганський рудник – перший на Криворіжжі. З цього часу починається “залізна лихорадка”. Багато людей приїжджають до Кривого Рогу за роботою і новим життям.
Великий вклад у розвиток промисловості Криворіжжя зробив геолог Олександр Поль. Він залучав іноземні компанії для розробки і добутку залізної руди. А також за сприянням Поля була відкрита Катерининська залізниця, за допомогою якої вивозили руду.
Вплив війн на промисловість Кривого Рогу
На початку ХХ року розпочинається будівництво багатоповерхівок, розвивається кінематограф, відкриваються близько 26 шкіл і 32 лікарень.
Під час росту промисловості у Кривому Розі стала відчутна соціальна нерівність населення. Власники копалень ставали багатішали, в той час як звичайні робочі жили у злиднях. У зв’язку з цим почалися мітинги і демонстрації.
Перша світова війна зруйнувала економіку Криворіжжя: заводи зруйновані, кар’єри затоплені, шахти були непридатними для роботи, працівники залишилися без роботи.
І лише у 1924 році знову розпочинається ріст гірничої промисловості Кривого Рогу. У 1940 році кількість будинків налічує близько 24 тисяч в порівнянні з 1924 роком, коли будинків було лише 3,5 тисяч. Відкриваються їдальні і ресторани, асфальтуються дороги.
Але у 1941 році з початком Великої Вітчизняної війни Кривий Ріг потрапляє під фашистську окупацію. І тільки після звільнення міста 22 лютого 1944 року знову починається розбудова міста, відкриття заводів і фабрик.
Сучасний Кривий Ріг
Зараз Кривий Ріг являє собою центр металургійної промисловості України. Місто швидко розвивається і стає по-справжньому європейським. Вищі навчальні заклади Кривого Рогу входять до топ-100 кращих ВУЗів України. Оновлюються парки і сквери. У багатьох школах Кривого Рогу мали провести капітальні ремонти, добудувати сучасний стадіон і замінити трамваї. Але на жаль, історія циклічна і так само, як сто років тому, в Україну знову прийшла війна.
Сталеве серце України стало центром промислового туризму. Червон пейзажі Криворіжжя називають “Марсом”, а потрапити у найбільший кар’єр Європи мріють справжні екстремали.
У Кривому Розі з’явився один із найвищих флагштоків України, який став патріотичною родзинкою міста.
Міський IT-hub, створений для розвитку інфраструктурних проектів, відкриває свої двері для проведення бізнес-зустрічей, тренінгів, конференцій, а також для навчання інноваційним технологіям.
Активно розвивається школа робототехніки, де навчають майбутніх інженерів та IT-спеціалістів. Учні такої школи програмування, створеної на базі Криворізького педагогічного Університету, навчаються нейронній робототехніці, робоінженерії та виготовляють роботів з 3D пластику. Робототехніка неабияк корисна у промисловому місті для подальшої модернізації вдосконалення роботи підприємств.
Криворіжці пішли далі і створили першу в світі електровантажівку. Мешканець Кривого Рогу Віталій Бризгалов створив стартап, який вже набрав таких оборотів, що замовлення на унікальну вантажівку надходять з усього світу. Але з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, винахідливий інженер, замість електровантажівок почав виготовляти баггі для потреб військових ЗСУ.
Українці неймовірно сильна, мужня нація, отже ми знову, як і багато років тому – переможемо. І Кривий Ріг продовжить крокувати у сучасне майбутнє, ще швидше ніж раніше.
