8 Серпня 2022

Діяльність криворізького театру ім. Т.Г. Шевченка у роки Другої світової війни

Related

(Не)солодке життя: лікарка з Кривого Рогу про те, як вживати менше цукру

Науковцями вже неодноразово було доведено, що цукор негативно впливає...

Спогади очевидців про німецьку окупацію Кривого Рогу

1941-1944 рік ознаменувався для криворіжців, як темні часи. Після...

Вуличний стріт-арт: які картини прикрашають стіни Кривого Рогу

Кривий Ріг асоціюється у багатьох з червоними собаками та...

Історія циркового мистецтва у Кривому Розі

Вже давно розвіяний міф, що цирк це лише для...

Share

Криворізький театр ім. Шевченка вперше підняв завісу перед глядацьким залом 5 листопада 1931 року. Тоді у місті він був відомий як Український державний драматичний кінотеатр “Кривбас” і майже відразу перетворився на культурний центр міста. Історія театру довга, багата та складна, але незважаючи ні на що, він завжди продовжував свою роботу та радував людей прекрасним мистецтвом. Далі на ikryvorizhets.com.  

Довоєнна діяльність театру та початок війни

У 1934 році творча трупа театру із тогочасною назвою “Кривбасс” нараховувала 38 осіб, чотири із яких були заслуженими діячами України. У ті часи репертуар театру у більшій мірі складався з постановок героїко-патетичних творів, які були наповнені патріотизмом, возвеличували трудові та бойові подвиги радянського народу. Однак, акторський склад був настільки талановитим, що навіть у таких постановках вдалося створити цікаві, незабутні образи, які захоплювали глядачів.  

У 1941 році режисером театру був Костянтин Копацький. Саме за його спогадів збереглися воєнні сторінки з історії театру.  У червні 1941-го майбутній театр ім. Шевченка був на гастролях у Софіївці. Був недільний день і глядачі збиралися на денний сеанс, але міське радіо повідомило страшну новину – розпочалася війна. Театр вимушений був скасувати заплановані у Софіївці вистави та терміново евакуюватися до Кривого Рогу. Більшість акторів прийняли рішення йти захищати свою державу на фронті, але ті, хто залишився, продовжили працювати. 

Життя театру та трупи під час війни

Діяльність театру у трагічні часи для всього світу виявилася необхідною, адже вистави підтримували криворіжців, підіймали бойових дух. Також актори театру організовувати вистави та концерти для поранених бійців, якими тоді були заповнені криворізькі шпиталі. 

Згодом, творчий колектив театру разом зі своїми колегами із Дніпропетровського оперного театру все ж прийняв рішення евакуюватися на схід. Актори виїхали до Красноярського краю, де їх направили на роботу у місто Канськ. У працівників криворізького театру з собою не було ані костюмів, ані декорацій, тому все доводилося виготовляти на місці. Пізніше актори склали репертуар та продовжили давати вистави у новому місті українською мовою. Серед містян театр користувався неабияким успіхом, жителям Канську було цікаво познайомитися із творчістю українських драматургів, які оспівували самобутню українську культуру та побут. Про криворізький театр навіть написали статтю у місцевій газеті “За владу Рад”. 

Протягом усього літа 1942 року актори театру Шевченка об’їздили із гастролями багато міст Красноярского краю.

У 1944 році стало відомо, що Кривий Ріг звільнили від нацистів. Театр повернувся у рідне місто, але на нього чекав ряд змін. Споруду, де раніше проводилися вистави, зруйнували німецькі солдати у ході бойових дій, тому актори тимчасово почали давати вистави у міському клубі “Харчовик”. Усього за період Другої світової війни театр показав глядачам у різних куточках СРСР близько 30 вистав.