Минуле мирне і нормальне життя під час війни здається українцям дуже далеким. Кожен щось втратив на цій війні і не всім буває легко приймати чиюсь підтримку та допомогу. Заспокоїти людину та підтримати її – це теж важливі навички, яким потрібно вчитися. Криворізька психологиня розказала, що потрібно і не потрібно робити, якщо ваша рідна людина опинилася у складній життєвій ситуації. Більш детально про це на сайті ikryvorizhets.com.
Ольга Нежнова: психологиня, мати та переселенка
Ольга Нежнова вже 8 років живе у Кривому Розі, за цей час місто стало рідним для неї. У 2014 році Ольга була змушена переїхати сюди із чоловіком та дворічним сином із окупованого Криму. Жінка не із чуток знає, наскільки важлива підтримка для тих, хто залишив свій дім та почав життя з нуля. Але не всі вміють підібрати правильні слова, щоб не нашкодити та не знецінити почуття близької людини. Ігнорувати ситуацію та робити вигляд, що нічого не трапилось, теж не найкращий варіант, адже так ваша близька людина буде відчувати себе самотньою. Психологиня згадує, що виїхавши із окупованого міста, у неї був цілий спектр негативних емоцій – від тривоги до безпорадності. Теж саме відчували її близькі, але Ольга знайшла у собі сили пережити цю ситуацію і підтримати родину. Із власного досвіду вона знає, як коректно допомогти людині, яка втратила будинок, родичів, почала життя із початку або просто відчуває себе пригнічено.
“Чую, розумію, приймаю”: підтримуємо без шкоди
Перед тим, як надавати психологічну підтримку іншій людині, ви повинні добре себе почувати, у моральному та фізичному плані. Якщо у вас немає внутрішнього ресурсу на допомогу іншим, то краще спочатку розібратися із власними емоціями.
Ольга Нежнова радить частіше говорити людині, яка опинилася у тяжкому становищі слова: “Я чую тебе, розумію і приймаю твої почуття”. Важливо дати людині зрозуміти, що її емоції мають значення і вона не самотня.
Якщо ви не знаєте, що можете зараз зробити для близької людини, скажіть їй про це відверто та запитайте, як ви можете допомогти. Можливо, їй необхідні обійми, ваша увага або просто час, щоб побути на самоті. Не знати, що буде краще для іншого – нормально. І питати про це не соромно, а навпаки, прояв вашої турботи та уваги.
Якщо ваша близький родич чи родичка перебуває у стані стресу, обов’язково піклуйтеся про закриття її базових потреб. Справа в тому, що людина, яка переживає психологічно важкий стан, може забувати або вважати непотрібним їсти, спати, виходити на прогулянку. Це може погіршити її здоров’я, тому обов’язково слідкуйте за цим моментом.
Поділіться власним досвідом боротьби зі складними ситуаціями. Дайте людині зрозуміти, що із усім у житті можна впоратися, але проявляйте емпатію, – будь-яку біль необхідно прожити та відпустити.
Ні в якому разі не потрібно сіяти паніку, ділитися із людиною своїми невтішними прогнозами та посилювати проблему. Ви повинні стати підтримкою, а не заганяти іншого у кут гнітючих думок та переживань.
Частіше нагадуйте людині, що їй є для чого жити та бути щасливою. Розкажіть, як важливо для вас, щоб вона почувала себе добре, і ви спробуєте зробити все, щоб це сталося якнайшвидше.
