5 Грудня 2022

Художники Криворіжжя: життя та творчий шлях Авраменко Івана Гавриловича

Related

“Золотий Ріг” і “Кривий Яр” – найдавніші згадки про Кривий Ріг

Неповторність Кривого Рогу як поселення визначали геологічні та природно-кліматичні...

Діяльність криворізького театру ім. Т.Г. Шевченка у роки Другої світової війни

Криворізький театр ім. Шевченка вперше підняв завісу перед глядацьким...

Цікаві факти про Кривий Ріг

Кривий Ріг велике місто, яке має величезну та цікаву...

Криворіжці, на честь яких названо вулиці

Місто Кривий Ріг багате не тільки на поклади залізної...

Переваги покупки масажера для рук

Напевно, кожен хоча б раз у житті прийшовши додому...

Share

В усі часи у Кривому Розі мешкало і працювало багато талановитих особистостей. Спортсмени, скульптори, танцівники, художники – Криворіжжя знає вже багато визначних імен. Далі на ikryvorizhets.

Авраменко Іван Гаврилович був не тільки видатним художником та графіком, але й ще людиною із неймовірно насиченим, складним життям. Він був майстром індустріального пейзажу та до останніх днів залишався оптимістом, який щиро любить життя. 

Дитинство, навчання та перші досягнення митця

Іван Гаврилович народився 5 червня 1923 року в заможній селянській родині, яка жила в селі Колядинець на Полтавщині. Із самого дитинства у хлопчика плекали любов до творчості, він багато часу проводив у батьківській столярній майстерні, де Гаврило Іванович виготовляв на замовлення музичні інструменти. 

Згодом в Україні активно розпочались сталінські репресії, у родини Авраменків відібрали будинок та відправили їх на Урал. Від пережитого горя батько Івана Гавриловича помер, а хлопчик із мамою пережив голод та поневіряння. Трохи пізніше їм все ж таки вдалось повернутись на рідну землю, де Іван із матір’ю знайшли прихисток у родичів. Їх повернення в Україну припало на Голодомор, тому хлопчик був вимушений потайки бігати у колгоспне поле, щоб зібрати колоски та нагодувати родину. Коли ситуація у селищі стала зовсім нестерпною, Авраменки вирішили переїхати до Кривого Рогу. 

Перший час жили вони просто на вулиці, аж поки майбутнього художника не прийняли до 3-го класу криворізької школи. Маленького Ваню із перших днів вразило Криворіжжя. У ті роки місто ще не було схоже на великий індустріальний центр, але для Івана це був величезний, вражаючий світ. У більш дорослому віці він із теплотою згадував те, що подарувало йому це велике місто. 

Вирішити художником Іван вирішив після перемоги на творчому конкурсі до Дня Народження Тараса Шевченка. Після школи він планував вступити до художнього училища, але реалізувати ці плани йому вдалось не скоро – хлопця забрали у армію, а у 1944 році він пішов на фронт. З 1947 по 1949 рік Іван Гаврилович був студентом Одеського художнього училища. Однак доля нанесла юнакові ще один удар. У компанії товаришів по навчанню він мав необережність негативно висловитися про Йосипа Сталіна, про це дізналися спецслужби та хлопця засудили на 10 років за антирадянську агітацію. 

У 1958 році цілеспрямований митець повернувся до Кривого Рогу і почав працювати графіком та живописцем у Криворізькій художній майстерні. 

Останні роки життя художника

Друзі і колеги художника згадували, що Іван Гаврилович не любив опускати руки та по-справжньому любив життя, в усьому бачив щось хороше. Здавалося так він намагався надолужити той час, який відібрала у нього радянська влада та війна.

Особливе місце у його картинах займає Кривий Ріг, цьому місту він віддав свою любов. На полотнах митця наше місто було зображене у різних періодах свого розвитку. 

Помер Іван Гаврилович 6 листопада 2008 року на Криворіжжі, тут і похований на Центральному кладовищі. Його роботи зберігаються у Криворізькому історико-краєзнавчому музеї, а також у виставкових залах Варшави, Лондона та Сеула.

.,.,.,.