Місцеві активісти з Кривого Рогу спеціально до 30-го ювілею Незалежності України вирішили зробити подарунок улюбленому місту та біля Міської Ради встановили пам’ятку Корнею Речмидило, який був головою Ради Кривого Рогу робітників, селянських та солдатських депутатів і був убитий свого часу більшовиками. Саме Корней Речмидило ціле століття тому у Кривому Розі підняв над будинком органів влади національний синьо-жовтий прапор. Далі на ikryvorizhets.com.
1918 рік
Раніше Криворізька рада робітників, селянських і солдатських депутатів розташовувалась по колишній вулиці Базарній, 12, у Центрально-Міському районі, після вулиця називалася Жовтневою, на сьогодні вулиця носить найменування на честь Олександра Поля.
Сама будівля була зведена наприкінці 19-го століття. З історичних відомостей відомо, що з 1913 року тут функціонував магазин Переверзєва С. П. Після магазину в старовинному будинку розмістився готель під назвою “Петроградський”.
Будівля з 1917-го по 1918-й роки функціонувала як рада робітників, селянських та солдатських депутатів. Ними в свою чергу був створений Волосний виконком, у складі якого числились есери та сільська буржуазія у кількості тридцяти чотирьох осіб. Усі засідання проводилися у приміщенні колишнього готелю “Петроградський”.
Споруда збереглася до сьогодні і з 1970 року є пам’яткою архітектури.
У повоєнні роки будинок служив житловим будинком із коридорною системою. Починаючи з 1980-х у будинку розміщувалося Криворізьке бюро подорожей та екскурсій та міський туристичний клуб. Також у цей час тут розташовувалося кафе “Супутник”.
На будівлі до 2011 року провисіла пам’ятна дошка, яка була виготовлена з червоного граніту та закріплена чотирма болтами з металу. Вона висіла якраз на першому поверсі ліворуч від входу до будівлі, між другим та третім вікном. На гранітній дошці було зображено напис українською мовою з семи рядків, шрифт був утоплений, літери маленькі та великі. Гравірування було виконане у білому кольорі. Зараз на будівлі можна побачити сучасну пам’ятку, яка означає, що будівля є історичною спадщиною Кривого Рогу.
Що відбувалося у Кривому Розі у 1917-1918-му роках
У будівлі Комерційного училища, яке також знаходилося на колишній вулиці Базарній (нині Олександра Поля), сталося об’єднання кількох рад навесні 1917-го року. У зв’язку з цим відбулося перейменування новоствореної структури на Раду Криворізьких робітників, селянських та солдатських депутатів.
Коли в 1917-му році в Петербурзі стався переворот через більшовиків, що прийшли до влади, в Кривому Розі почалося зміцнення їх позицій, через що і почалася боротьба з представниками Центральної Ради, більшість з яких перебували в Криворізькій раді.
Після того, як більшовики таки домоглися позачергових виборів до Центральної Ради, їм не вдалося в Кривому Розі встановити своє єдиновладдя. Криворіжці тоді вважали за краще віддати голоси за українську владу. Тому до складу ради увійшло лише 17 представників Центральної Ради, більшовиків десять осіб і чотири есери та соціал-демократи. Керівником ради став отаман вільного козацтва, яке на той час створювалося на кожному руднику Кривого Рогу – Корній Речмидило.
Коли більшовики усвідомили те, що законним шляхом їм не вдасться здобути владу на Криворіжжі, вони почали готувати загони Червоної гвардії. Спираючись на них більшовикам вдалося розігнати Криворізьку раду восени 1918 року. Корнію Речмидило під тиском нападників довелося віддати наказ про розпуск ради та знезброєння вільного козацтва для того, щоб уникнути кровопролиття.
Документи, що збереглися
Поблизу архітектурної пам’ятки на вулиці Олександра Поля,12 знаходиться музей Кривого Рогу, в якому зберігаються записи, які в свою чергу заперечують той факт, радянської пропаганди, що на території Криворіжжя не було сильного патріотичного руху.
У наступному повідомленні, зображеному на фото, яке датується 9 серпня 1917 року йдеться про роботу в Кривому Розі від інструктора ЦР – Панаса Феденка.
Документ від 20 серпня 1917-го року розповідає про деталі Українського з’їзду від Північного крила Кривого Рогу. Цей з’їзд відбувався на Шмаковському руднику, який пізніше був перейменований на Карла Лібкнехта.
Уривок запису із зборів робітників:
Ці документи було висвітлено кілька років тому Криворізьким краєзнавчим музеєм. Вони свідчать про те, як криворіжці на той час по-справжньому ставилися до української влади.
Доля Корнія Речмидило
Голову ради Кривого Рогу та члена ЦР чекала трагічна доля. Восени 1918-го року на таємних зборах більшовиків рудника “Дубова балка”, яка згодом стала носити найменування “Більшовик” був присутній чекіст Василь Валявко а Катеринославської губернії. Тоді їм було доручено вбити Корнія Речмидило, бо найімовірніше був лідером антирадянських сил на території Кривого Рогу.
Вбив Речмидило комуніст Льодок, а тіло було скинуто в шуфр.
Поруч із Криворізьким музеєм по тій же вулиці Олександра Поля було встановлено пам’ятник Валявку, замовнику вбивства Речмидило. Але у 2016-му році його погруддя було повалено криворізькими патріотами.
Повне захоплення влади більшовиками
У січні 1918-го року на території Кривого Рогу боротьба точилася в самому розпалі, тоді прибуло на Криворіжжя військо більшовиків, його провідником був Антонов-Овсієнко. Так 9 січня 1918 року більшовикам вдалося повністю захопити владу в Кривому Розі.
Наприкінці місяця рада Кривого Рогу вже відновила своє функціонування, але до його складу вже увійшли одні більшовицькі загарбники та анархісти. Головою взимку 1918-го року був обраний Геруцький.
У такому складі Криворізька рада пробула недовго. У березні 1918 року Кривий Ріг був взятий під контроль військами Німеччини та Австро-Угорщини, і у зв’язку з цим рада з більшовиків була розпущена. Тоді це німецьку сторону спеціально попросило зробити уряд УНР, який за допомогою німецьких військ сподівався зберегти державність.
Пам’ятка архітектури по вулиці Олександра Поля,12
Вже у 1919-му році у старому будинку на вулиці Олександра Поля,12 функціонував Повітовий комітет ради Кривого Рогу.
1923-го року в будівлі був уже окружний виконком.
У 1967-му році на старій будівлі була встановлена спеціальна пам’ятна дошка з білого мармуру, а з 1970-го року будівля почала рахуватися як історична спадщина Кривого Рогу.
1975-го року меморіальну дошку оновили і повісили пам’ятку з червоного граніту.
У 1980-х у приміщенні старої будівлі було бюро подорожей та екскурсій, туристичний клуб та кафе “Супутник”.
З 2011-го року і до сьогодні у старому будинку на вулиці Олександра Поля,12 веде свою діяльність Державна міграційна служба.
