Для криворіжців червоний пил на взутті, уступи кар’єрів і заводські вогні після заходу сонця давно стали частиною звичайного краєвиду. Виняток складають фотографи та художники, які часто зупиняються, шукають ракурс і навіть здатні годинами чекати на потрібне світло, щоб зробити оригінальну світлину. Далі на ikryvorizhets.
Кривий Ріг часто фотографують із висоти кар’єрів та промислових околиць, а потім цей залізорудний ландшафт можна побачити на виставках, в артрезиденціях, альбомах та інсталяціях. Саме так промисловий Кривбас поступово став об’єктом мистецтва – зі своїми кольорами, фактурою, масштабом і фотографічним полюванням за незвичним кадром. А паралельно формувалася та індустріальна культура, про яку багато говорять в Україні.
Укорінення як акт спротиву
Кар’єри всі творці бачать по-різному. Для одного – це зрізана вибухами гора, для іншого – готова композиція з уступами, тінями та червоними породами. Різні погляди на однакові краєвиди одразу помітні у роботах, створених для проєкту “Кривий ландшафт”.
У грудні 2025 року Криворізький центр сучасної культури провів дві мистецькі резиденції:
- “Post-Industrial Memory Lab: Деколонізація Кривого Рогу”;
- “RUDA Project 2025: Ландшафти відновлення”.
Митці з різних регіонів України працювали з міською міфологією та повсякденністю, результатом стали 3 частини проєкту: “Укорінення”, “Усвідомлення” та “Узгіднення”.
Творчі фантазії учасників
В “Укоріненні” майстер Віталій Кравець перетворив будівельну арматуру на “Перекотиполе” – образ людини без коріння, яка все одно розносить своє насіння. Криворізький письменник Анатолій Андржеєвський побачив у цій роботі історію самого Кривого Рогу, куди у різні часи переселялися покоління не лише українців, а й вихідців з інших республік СРСР.
Відвали можна показати як м’який килим – це довела учасниця Ксенія Костянець, відома як Ія Ко. Вона зобразила криворізьку землю на килимі з фрагментів вживаної тканини. М’яка фактура радикально змінила звичне сприйняття відвалу, де він вже не нагадував слід видобутку.
Індустріальна культура Кривого Рогу
Інший погляд на той самий ландшафт запропонувала Тамара Сафарова з Києва. Для створення відео “Сплячі ландшафти” вона працювала просто неба, фільмувала Червоне озеро, Південний ГЗК, залишки шахти “Батьківщина” та відвали Шмаківського рудника. Її цікавило, як тіло реагує на землю, котру протягом десятиліть змінював видобуток руди.
Артем Гумілевський із Миколаєва пішов ще далі – запропонував глядачам самим добудувати криворізький пейзаж. В інсталяції “Тераформування” відвідувачі додавали зображення, а алгоритм поєднував їх із деревом. Так поступово сформувався спільний “український Марс” – ландшафт, в якому дерева ніби поверталися туди, де промисловість залишила свої сліди.
Камені, текстиль і семантична диверсія
Ася Яковлєва з Дніпра представила на проєкті “Кривий ландшафт” роботу “В Кривому все рівно”: два базальтові камені зі сланцевих скель міста з рожевими та білими текстильними вкрапленнями. Єва Алвор із Запоріжжя разом із чоловіком, ковалем Вадимом Мирниченком створила інсталяцію з іржавих і нових металевих дисків, нанизаних на гілку дерева.
Для художниці Алвор Кривий Ріг став палімпсестом, де геологія карбує спогади. Шари пізнання нагадують пласти залягання породи: кіптява легенд, іржа травматичних подій, запах металу як відкритої рани, візуальний шум реклами та графіті як голоси міста.
Симфонія праці та суперечності буття
Ілля Левченко з Києва представив мультимедійну інсталяцію “Симфонія праці”. На кар’єрі Південного гірничо-збагачувального комбінату резиденти вслухалися у свист повітря перед рухом велетенських машин, рипіння металу та вібрації землі. Звуки автор порівняв із серцебиттям, а малюнок кар’єру – з формою серця.
Криворізька мисткиня Оксана Жарун створила “Сніданок чемпіонів” – кульки з суміші заводського коксу та індустріального пилу в епоксидній смолі. Назва відсилає до роману Курта Воннегута. У неї промисловість постала водночас рушієм життя та механізмом виснаження людських ресурсів.
“Палке Криворіжжя” та фотополювання 2021 року
Протягом 12 днів тривала робота 5-х митців у межах першої артрезиденції “RUDAproject2020”. Вони шукали художні образи у формах, кольорах і промислових деталях “АрселорМіттал Кривий Ріг”. У серпні 2021 року ці роботи представили на виставці “Палке Криворіжжя” у міському історико-краєзнавчому музеї.
Художниця Женя Лаптій приїхала до Кривого Рогу взимку й у своїх роботах зосередилася на червоному кольорі, характерному для міста. Один з образів вона назвала “Червоним драконом”, пов’язавши його з криворізькою рудою. Пізніше у межах тієї ж резиденції вона створила серію “Пангея” (Перша Земля), де однією з моделей стала художниця Марина Довганич.
Кривий Ріг, за яким “полюють” фотографи
Висота, звідки промислові конструкції складаються у геометрію, цех, де метал стає головним кольором кадру – такі місця обрали 13 криворізьких фотографів, які працювали з урбаністичними та індустріальними пейзажами міста.
Їхні роботи продемонструвала у вересні 2021 року міська виставка “Індустріальний Кривий Ріг”. Криворіжці побачили знайоме та водночас – незнайоме місто, його шахти, виробництво, конструкції та ландшафти.
Свої найкращі роботи представили криворізькі майстри фотографії:
- Олександр Водолазький;
- Тетяна Мухачова;
- Пилип Костенко;
- Сергій Гринько;
- Наталя Глухова;
- Борис Останков;
- Кирило Остапчук;
- Віктор Белік;
- Юрій Мимріков;
- Віра Єрифа;
- Ярослав Сіомак;
- Ірина Сукіасян;
- Володимир Терновий.
За словами Олександра Водолазького, світлини дали змогу побачити взаємодію людини, природи та інженерних конструкцій. Саме ці художні кадри зацікавили польських фотографів, які запропонували спільний проєкт за кордоном.
Коли заводські вогні стали частиною міського пейзажу
Вдень Кривий Ріг здається містом шахт, кар’єрів, багатоповерхівок і кварталів. А вночі у кадр вриваються заводські вогні, які одразу ж змінюють пейзаж. Саме на такому контрасті побудовані світлини криворізького майстра Ігоря Квочки. Промисловість на них стає складником композиції разом із будинками та вулицями.
Широкофокусний об’єктив і HDR допомогли автору зібрати в одному кадрі різні куточки міста:
- панорама перехрестя Поштового проспекту та вулиці Олександра Поля нагадала рецензенту Костянтину Родику гравюри Белотто;
- вокзал передав рух промислового центру, який ніколи не спить;
- багатоповерхівки на тлі заводських вогнів створили майже фантастичний образ.
У 2018 році світлини Ігоря увійшли до фотоальбому “Кривий Ріг – яскраві сторінки” видавництва “Балтія-Друк”.
Кар’єри як марсіанські хроніки
Яруси рудних порід під різним світлом змінюють колір: від жовто-червоного до фіолетового та смарагдового. Через масштаб, геометрію уступів і незвичну палітру ці місця нагадують марсіанський пейзаж, хоча кожна лінія на ньому пов’язана з історією залізорудного видобутку.
Цей образ Кривого Рогу з’явився у фотографії ще під час рудникової лихоманки кінця ХІХ століття. У 2015 році “Арт Технологія” підготувала 2 випуски “Криворізького альбому”, де вперше опублікували світлини інженера-геолога Едуарда Фукса. На них зафіксований Кривий Ріг кінця ХІХ століття, коли понад 50 рудників забезпечували 70% усього видобутку Російської імперії, а містечко Кривий Ріг налічувало лише 3500 мешканців.
Естетика, що не відпускає
Криворізький кар’єр може потрапити в об’єктив як марсіанський пейзаж, відвал – перетворитися на м’який килим, а шматок арматури – на скульптуру про переселенців кінця ХІХ століття.
У кожного творця свої задачі:
- фотографи ловлять у промислових районах світло, геометрію та заводські вогні;
- художники працюють із металом, породою, тканиною та цифровими образами.
У фотомайстрів і живописців – свій дар бачити Кривий Ріг у неординарному ракурсі. Але навіть на світлинах різних авторів місто легко впізнати за характерним ландшафтом та легендарним червоним кольором.
Саме завдяки художникам і фотографам промисловий Кривий Ріг вже не сприймають як картинку для селфі чи джерело сировини для скульптур. Його кар’єри, відвали та заводи вже стали складником власної візуальної мови міста, яку вже освоїли творці не лише Кривого Рогу, а й інших міст України.
Джерела:
- https://lb.ua/culture/2026/02/24/723949_kriviy_landshaft_snidanok.html
- https://suspilne.media/culture/1242656-vistavka-krivij-landsaft-industrialne-misto-u-misteckij-paradigmi/
- https://umoloda.kyiv.ua/number/3339/164/125198
- https://one.kr.ua/news/36772
- https://krivbass.city/news/view/palke-krivorizhzhya-yakim-pobachili-industrialnij-krivbas-suchasni-hudozhniki-ukraini
- https://1kr.ua/ua/news-108919.html
- https://bhub.com.ua/uk/rudaproject-afterparty-vystavka-vechirka-u-kooperativ/