7 Грудня 2022

9 бійців Радянської армії і трьох Вермахту знайшли в Недайводі пошуковці в рамках операції «Звільнення Кривбасу»

Related

Де у Кривому Розі можна було смачно поїсти у другій половині ХХ століття

Кривий Ріг не виділявся великим розмаїттям вишуканих ресторанів і...

Екскурсія вулицями Кривого Рогу понад 50 років тому

Приїжджому у Кривий Ріг туристу, у першій половині ХХ...

Сич Юрій Петрович – неймовірно талановита людина

Юрій Петрович – криворізький архітектор, скульптор, художник, поет і...

Веропотвелян Петро Миколайович – видатний лікар Кривого Рогу та України

Місто Кривий Ріг відоме не лише своїми промисловими підприємствами,...

Трагічна доля поета Михайла Пронченка

Михайло Пронченко талановита людина, він все своє коротке життя...

Share

Під Кривим Рогом в селі Недайвода закінчилася пошукова експедиція “Звільнення Кривбасу 2020”. У ній взяли участь пошуковці з Дніпра, Оржиці, Кременчука, Херсона, Олешок, Харкова, разом близько сорока чоловік. Про хід експедиції розповіла журналіст Вікторія Симкина. Далі на ikryvorizhets.

1

«Недайводу називали криворізьким Сталінградом через інтенсивність боїв, кількості випущеного заліза на один метр квадратний землі і загиблих за неї бійців і командирів Червоної армії. У 43-му проти військ Другого Українського фронту, німці кинули дивізії СС “Райх” і “Мертва голова”, посилені артилерією та авіацією. Тільки за чотири дні боїв і тільки на одній ділянці в 10 км, близько 4 тисяч наших хлопців загинули. На меморіалі в Недайвода висічені прізвища 6 тисяч. Адже ми знаємо, що на плитах пам’ятників вказували прізвища загиблих списком про безповоротні втрати, і це зовсім не означає, що під плитами лежать ці люди. Цей факт був доведений нами неодноразово. Ми знаходили бійця, на щастя у нього виявлявся ідентифікатор і з’ясовувалося, що його прізвище вибите на пам’ятнику вже кілька десятиліть. Прізвище є, а боєць у полі за кілька кілометрів лежить. Не думаю, що Недайвода виняток, судячи з того, скільки ми знаходимо забутих останків на її полях», – розповідає Вікторія Симкина.

Знахідка пошуковців

 Вона повідомила, що ця експедиція завершилася закінченням війни ще для дев’яти бійців Радянської армії і трьох бійців Вермахту.

«Мародери” постаралися “позбавити їх імені навічно, та й окремого труни теж. У купі скинутих ними в безладді кісток, ми ніколи не зможемо визначити кому які належать. У деяких випадках допомогти зможе тільки експертиза ДНК, але це дуже дорога процедура і нам її не потягнути. Полководцю Олександру Суворову приписують вислів, який став дуже популярним: “Поки не буде відданий землі останній загиблий солдат – війна не закінчена”. Усі наступні війни, аж до сьогоднішньої, не закінчаться ні-ко-ли … Даремно тільки стрясати повітря крилатими виразами. Ми перестали їх відчувати. Інакше, пошук загиблих був би справою честі не тільки для волонтерів-пошукових систем. Не пошуковці в свої вихідні і відпустки, скидаючись грошима на паливо і харчування, повинні переживати, що на полях ще з Першої світової бійці лежать. Потім шукати родичів всіма можливими способами, завдяки особистим зв’язкам, думати, як останки рідні доставити. І гроші на труни безіменним шукати. Не пошуковці! Хоча ні, не тільки пошуковці», – вважає Вікторія Симкина.

8

 

.,.,.,.