28 Листопада 2022

Як у Кривому Розі бурили 12-кілометрову свердловину?

Related

Таланти криворізького краю: історія диригента Алли Кульбаби

Криворізький край щедрий на таланти. У Кривому Розі народилися...

Життя та творчість криворізького музиканта з єврейським походженням Юрія Мельцера

Найчастіше туристи приїжджають до Кривого Рогу з метою подивитися...

Життєвий і творчий шлях відомого криворізького артиста Дмитра Голубченка

Криворіжжя неймовірно багате на таланти. Багато художників, письменників та...

Там, де народжується казка: як створюються ляльки у криворізькому ляльковому театрі?

Режисер криворізького театру ляльок Ірина Рожкова впевнена, що поява...

Кривий Ріг, що надихає: історія поета Євгена Олега

Хоча Кривий Ріг має славу великого індустріального міста, у...

Share

У 1980-х роках на території СРСР зокрема у промислових містах, проходила програма надглибокого буріння. Ця програма дозволяла відкрити нові горизонти геології. У 1980-х роках збиралися пробурити близько 11 свердловин у різних куточках радянського союзу: Азербайджані, Уралі та інших. У цей список потрапило і місто Кривий Ріг, адже саме там був один із найбільших залізорудних басейнів усього світу, саме тут видобувалася основна металургійна сировина. Але мало хто з криворіжців знає, що саме у Кривому Розі у другій половині 20 століття збиралися пробурити 12-кілометрову свердловину. Далее на ikryvorizhets.com.  

Перші бурильні роботи у світі

Одна з перших згадок про свердловини була знайдена в роботах філософа Конфуція. Його роботи датуються 600 роком до нашої ери. У них він детально описував китайські свердловини, в яких вони видобували воду та соляні розчини. Такі стародавні свердловини робили за допомогою методу ударного буріння. Також у писання Конфуція згадується про те, що під час буріння китайці неодноразово натикалися на газ та нафту.

Для чого була потрібна свердловина?

Фото: “Криворізька старовина”. Містечко працівників свердловини НС-8.

Надглибока свердловина у Кривому Розі у другій половині 20 століття могла б добре допомогти створити теоретичну модель формування залізорудних родовищ як основу для подальшого ефективнішого прогнозу щодо їх розробки. Завдяки бурінню свердловини у Кривому Розі змогли ґрунтовніше планувати геологорозвідувальні та інші роботи на глибших горизонтах. Свердловина дозволяла будувати прогноз розвитку промисловості не лише на території Криворіжжя, а й у аналогічних індустріальних містах.

Для буріння свердловини у Кривому Розі ретельно готувалися. Бурильні роботи було заплановано на третій квартал 1983 року. Перед цим на місці майбутньої свердловини було встановлено гуртожиток для робітників, котельню та інші об’єкти, які були потрібні. Було збудовано ціле містечко для працівників майбутньої свердловини НС-8. У 1983 році планували до кінця п’ятирічки пробурити чотири тисячі метрів. При цьому повністю вся робота з буріння 12-кілометрової свердловини була розрахована на 15 років. Про це пишуть у газеті “Червоний гірник” за 1983 рік.

Весь матеріал, який видобували з криворізької свердловини, відправляли різним дослідницьким інститутам на території всього СРСР на ретельне вивчення.

Фото: “Криворізька старовина”. Монтаж НС-8.
Фото: “Криворізька старовина”. Свердловина НС-8.

Де у Кривому Розі бурили свердловину?

Фото: “Криворізька старовина”. Відкриття свердловини НС-8.

12-кілометрову свердловину у Кривому Розі збиралися  у 1983 році неподалік рудоуправління імені Леніна поблизу села Новоіванівка. Перед бурінням група геологів приїхала на це місце, для того щоб забити кілочки.

Фото: “Криворізька старовина”. Геологи забивають кілочки на місці майбутньої свердловини НР-8.

Цей район Кривого Рогу було обрано не просто так. Саме у районі рудоуправління імені Леніна структура покладів проходила найглибше. Діаметр свердловини був 740 міліметрів в горі, а внизу її діаметр був набагато менше, всього 214 міліметра.

Буріння в 20 столітті було чудовим способом підтвердити багаті родовища залізняку. За допомогою нього можна було визначити закономірність створення та розміщення залізняку на великих глибинах. Буріння свердловин було новим етапом у пізнанні надр Землі.

До 1980-х років буріння свердловин виробляли максимум на 2-2,5 км. Для вчених та інженерів такі досягнення здавалися фантастичними. У цьому буріння довело, що у таких глибинах розташовані багаті поклади залізняку. Вчені того часу були далекоглядними і знали, що поклади не нескінченні, що треба дивитися в майбутнє та бурити глибші свердловини.

У Кривому Розі пробурити свердловину до 12 тисяч метрів не вдалось. Роботи з буріння зупинилися на глибині трохи більше ніж 5 тисяч метрів. Про це пишуть в історичній спільноті “Криворізька старовина”.

.,.,.,.