8 Лютого 2023

Таланти криворізького краю: історія диригента Алли Кульбаби

Related

Чемпіон з Кривого Рогу – Євген Хитров

Євген Хитров - професійний український боксер, який народився у...

Прилад для допомоги сліпим людям, який розробили криворіжці

Кривий Ріг місто талановитих людей, відомих акторів, музикантів, а...

Майстрині Кривого Рогу – у їхніх руках народжується диво

Повсякденне побутове життя іноді дійсно навантажує та пригнічує наш...

Архангородський Зіновій Семенович – видатний спортсмен та тренер

Архангородський Зіновій Семенович був людиною, яка зробила величезний внесок...

Share

Криворізький край щедрий на таланти. У Кривому Розі народилися десятки людей, які своїми неймовірними здібностями зігрівали і продовжують зігрівати серця мільйонів – не лише у рідному місті, але й в усій країні та за кордоном. Алла Анатоліївна Кульбаба має звання Народної артистки України з 2019 року і є єдиною жінкою-режисером у Київській опері. Любов до мистецтва та усього прекрасного у Алли Кульбаби з’явилася з юних років, адже народилася вона у творчій родині. Ця жінка знає все про класичну музику та вміє у неї закохати. Далі на ikryvorizhets.  

Дитинство та юність Алли Кульбаби у Кривому Розі

Алла Анатоліївна народилася у 1968 році у Кривому Розі у родині інженерно-технічних працівників. Її батьки, Вікторія та Анатолій Кульбаба, познайомилися на шахті, яка знаходилася у районі Центрального ринку, і одружилися у 1964 році. Мати Алли Анатоліївни обожнювала театр і не пропускала майже жодної вистави у Кривому Розі, а ще дуже любила співати, танцювати та була завсідницею усіх студенських вечірок у гірному інституті, де навчалася. На жаль, батька Алли наздогнала сумна доля – він загинув на фронті. Алла Анатоліївна досі з трепетом згадує батьківський подарунок, який він залишив перед тим, як йти на війну, – патефон. 

У дитинстві Алла була непосидючою та активною дитиною з характером, змусити її робити те, що їй не подобається, було неможливо. Проте, заняття з фортепіано дівчинка дуже любила, а вчителі не раз казали мамі про її талант. Після трьох років музичного гуртка, Алла вступила до Криворізького музичного училища на відділ хорового диригування, яке закінчила з червоним дипломом. Особливо криворожанка вдячна своєму педагогу Людмилі Красильніковій, яка доклала максимальних зусиль, щоб пізніше Кульбаба вступила до Київської консерваторії. 

У 1986 році дівчина успішно закінчила Київську державну консерваторію ім. Чайковського, маючи відразу дві спеціальності – хормейстер та диригент-симфоніст. Після закінчення консерваторії дівчина отримала посаду асистента диригента у Київському оперному театрі, а через рік стала диригентом. У її досвіді є ціла низка складних музичних творів, серед яких “Євгеній Онєгін” П. Чайковського, “Аїда” Дж. Верді, “Кармен” Ж. Бізе та інші. Не дивлячись на те, що у Києві криворожанка довгий час жила, навчалася та працювала, на свою малу Батьківщину, Криворіжжя, вона приїжджає дуже часто. Зокрема, для того, щоб диригувати у музичному училищі та передавати свої знання студентам. 

(Не)жіноча професія та інші міфи про диригентів

Алла Анатоліївна впевнено розвінчує міф про те, що диригент – суто чоловіча професія. І не тільки власним досвідом, але й фактами. Наприклад, цей стереотип все ще залишається у пострадянському суспільстві, проте у країнах Європи про нього навіть не чули. Лише за період 2010-2020 року в Україні та світі з’явилося дуже багато талановитих жінок-диригентів, які нічим не поступаються колегам-чоловікам. Аллу Кульбабу дуже тішить така позитивна тенденція. Особливо радує те, що на традиційному конкурсі диригентів “Opera Awards” на перемогу були висунуті дві жінки, одна з яких українка Оксана Линів. А першою жінкою-диригентом в Україні стала Аліса Відуліна. 

А ось міф про те, що всі творчі люди забобонні, Алла Анатоліївна не вважає дуже серйозним, проте зізнається, що є речі, які роблять всі музиканти і вона не виключення. Наприклад, криворожанка з усмішкою розповіла, що якщо при вивченні нотного матеріалу на підлогу падає клавір або партитура – треба сісти на підлогу зверху книжки та деякий час посидіти. Кажуть, що знання так не загубиш. 

.,.,.,.