1 Лютого 2023

Йосип Ісаакович Танатар, геолог, який знайшов уран у Кривому Розі

Related

Йосип Ісаакович Танатар, геолог, який знайшов уран у Кривому Розі

Йосип Ісаакович був відомим геологом та викладачем в університеті....

Як спортсмени з Кривого Рогу створили Всеукраїнську організацію за здоровий спосіб життя?

На превеликий жаль, проблема поширення наркотичних речовин та алкоголю...

Рекомендації щодо вибору морозильної камери

Окрема морозильна камера – необхідний атрибут для багатьох сімей,...

Повернення легендарного футбольного клубу “Кривбас”

На повернення легендарного футбольного клубу “Кривбас” криворіжці чекали багато...

Share

Йосип Ісаакович був відомим геологом та викладачем в університеті. Ним було засновано наукову рудну школу. Також за роки своєї активної діяльності він зробив важливий внесок у вивчення корисних копалин на території Кривого Рогу. Зокрема, саме він на початку 20 століття знайшов на території Криворіжжя поклади залізистих кварцитів із радіоактивними елементами. Далі на ikryvorizhets.com.  

Шлях Танатара у світ геології

У 20 столітті Йосип Ісаакович став відомим геологом завдяки ретельним дослідженням Криворізького залізорудного басейну, а також своїм науковим роботам з геохімії та петрографії.

Його шлях до геології почався ще в самому дитинстві. Він народився 1880 року в сім’ї купця третьої гільдії. У його сім’ї була постійна традиція, що з покоління до покоління чоловіки ставали купцями. Але Танатару це було не цікаво, і він вирішив порушити сімейну традицію. Коли Йосип Ісаакович закінчив училище, він вступив до тільки відкритого Катеринославського вищого гірничого училища. Він був одним із перших студентів училища та одним із перших, хто через чотири роки отримали диплом інженера. Навчався Йосип Ісаакович досить добре, він виявляв високі знання у галузі геології та мінералогії. Тому після випуску рада училища рекомендувала його залишити як викладач. З 1904 року Танатар почала працювати помічником на кафедрі мінералогії. Паралельно з роботою на кафедрі, Йосип Ісаакович їздив улітку до Німеччини, де слухав семінари. Там він став студентом Мюнхенського університету. Він старанно працював над науковою дисертацією та одночасно вивчав геологічну структуру родовищ мідної руди на територію Кавказу. З 1905 року Танатар вже стажувався у Фрейберзі у гірській академії. А у 1906 році він приїхав до Кривого Рогу, щоб ретельно вивчити родовища залізняку. Про багатства надр Криворізького залізорудного басейну, Йосип Ісаакович надрукував близько 20 наукових праць. Саме Кривому Рогу в роки своєї наукової та дослідницької діяльності Танатар приділяв найбільшу увагу.

Дослідження Криворізького залізорудного басейну

У Кривому Розі кожен мешканець знає, що відкрив родовища залізняку тут ще в другій половині 19 століття відомий геолог Олександр Поль. Саме завдяки йому в Кривий Ріг було направлено іноземний капітал і розпочалася перша розробка залізняку. Видобуток залізняку на території Кривого Рогу йшов дуже активно, але абсолютно всі вчені, дослідники та геологи того часу були впевнені, що покладів корисних копалин вистачить максимум на 30-40 років. Після чого українські заводи будуть змушені перейти на сировину, що привозять. Геологи другої половини 19 століття вважали, що на території Кривого Рогу залізна руда має виключно осадове походження, відповідно товщина покладів зовсім невелика. Саме Йосип Ісаакович на початку 20 століття спростував цю теорію і довів, що залізна руда у Криворізькому залізорудному басейні утворилася внаслідок винесення корисних копалин із великих глибин землі. Тобто Танатар довів, що запасів залізняку на території Кривого Рогу вистачить на довгі роки, якщо не сторіччя. Він також наполягав на тому, щоб дослідження Криворізького залізорудного басейну продовжились. Про це пишуть на 0564.ua.

У 1915 році Танатар запропонував Вернадському, який був головою комісії з вивчення природних ресурсів країни Академії наук, досліджувати радіоактивні руди в Катеринославській губернії. З фінансуванням від Академій наук тоді виникли проблеми, але при цьому керівництво академії звернулося до представників губернії з проханням усіляко посприяти Йосипу Танатару у дослідженні радіоактивних руд біля на територіях губернії.

Танатар досліджував практично всю Катеринославську губернію. Він ретельно вивчав кожну породу під мікроскопом. А в 1922 став для Йосипа Ісааковича по-справжньому знаковим. Саме він на території Кривого Рогу виявив уранові руди. Танатар відкрив у Кривому Розі найбільше у Європі родовище уранових руд.

Йосип Ісаакович домагався від уряду початку бурильних робіт у точках Кривого Рогу, який він вказав. Дуже велику підтримку у його роботі надавав академік Володимир Обручов.

Діяльність Йосипа Ісааковича була відзначена 1922 року в газеті “Правда”. Тоді у статті про успіх науки та техніки вказали першим за важливістю професора Йосипа Танатара. У свою чергу він отримав прізвисько “криворізького Галілея”.

.,.,.,.