7 Грудня 2022

Дівич-вечір на Криворіжжі у давнину: як це було?

Related

Де у Кривому Розі можна було смачно поїсти у другій половині ХХ століття

Кривий Ріг не виділявся великим розмаїттям вишуканих ресторанів і...

Екскурсія вулицями Кривого Рогу понад 50 років тому

Приїжджому у Кривий Ріг туристу, у першій половині ХХ...

Сич Юрій Петрович – неймовірно талановита людина

Юрій Петрович – криворізький архітектор, скульптор, художник, поет і...

Веропотвелян Петро Миколайович – видатний лікар Кривого Рогу та України

Місто Кривий Ріг відоме не лише своїми промисловими підприємствами,...

Трагічна доля поета Михайла Пронченка

Михайло Пронченко талановита людина, він все своє коротке життя...

Share

Весільні традиції Криворіжжя накопичувалися протягом багатьох років і передавалися із покоління в покоління. Відомі криворізькі історики та етнографи відзначають, що невід’ємною частиною будь-якого весілля було випікання короваю та прощання або більш знайома українцям назва “дівич-вечір”. Напередодні весілля майбутні молодята прощалися зі своєю свободою, плели вінки та проводили час із близькими та друзями. Далі на ikryvorizhets.com.  

Історія дівич-вечора на Криворіжжі

У Кривому Розі 19-го століття дівич-вечір зазвичай проходив у суботу. На нього збиралася молодь – наречена, її подруги і близькі родичі. Дівич-вечір часто називали “дружбинами” або “вінкоплетинами”. Подібний захід влаштовували і для нареченого. Починалися такі вечори, коли на вулиці ледь починало сутеніти, а потім парубок разом із друзями, сватами та музиками йшов вітати молоду. 

На Криворіжжі довго зберігалася традиція дарування закоханими подарунків одне одному. Дівчина обов’язково дарувала нареченому власноруч вишиту сорочку, якк він мав одягнути на вінчання, а наречена отримувала у подарунок хустку, яка символізувала її вірність майбутньому чоловіку. 

Розваги на дівич-вечорі

Обряди та розваги на дівич-вечорі мали важливу соціальну та моральну функцію. Для дівчини та парубка ця подія символізувала перехід на новий етап життя, адже скоро вони мають стати чоловіком і дружиною. Для майбутньої нареченої процес прощання зі своїм вільним життям був більш актуальним, ніж для нареченого, так як дівчина після весілля мала залишити свою домівку, родину та перейти у нову родину. 

На дівич-вечорі на території Кривого Рогу основною традицією було виготовлення гільця – гілка плодового дерева, прикрашена стрічками та квітами. Це було однією із розваг на заході, у якій брали участь наречена та її подруги. Жители криворіжжя вважали, що гільце символізувало свободу, молодість та кохання. Коли гільце було готове, молодята прикрашали його верхівку однією великою квіткою, і на весіллі його ставили поряд із короваєм. У Кривому Розі існувала весела весільна традиція: на застіллі боярин та дружка змагалися між собою, хто перший забере із гільця квітку. Якщо дружка, то головою у новій родині буде дружина, а якщо боярин, то чоловік. 

На дівич-вечорі також виготовляли й інші незмінні атрибути криворізького весілля. Можна сказати, що цей захід був останнім етапом підготовки до весілля. Молодь на дівич-вечорі брала дерев’яну палицю або шаблю, прикрашала її червоними стрічками, ягодами калини, васильками, житом та квітками рути. На Криворіжжі таку прикрасу називали “світильником” і слуговала вона своєрідним оберегом. Перед весіллям мати молодої схрещувала два таких світильника над головами подружжя, щоб захистити закоханих від негараздів, сварок та злих сил. 

На території Придніпров’я на дівич-вечорі молода та її мати довго плакали, але, як не дивно, це було дуже хорошою прикметою. Якщо дівчина буде довго та сильно плакати, її майбутня сім’я буде щасливою, адже криворіжці вірили, що зі сльозами уходить все лихе і зле.

.,.,.,.