25 Червня 2022

Як святкували Великдень на Криворіжжі у давнину?

Related

Як переселенка із Нової Каховки підтримує дітей, що пережили жахи війни?

Вже декілька місяців поспіль Кривий Ріг приймає переселенців із...

Цікаві факти про Кривий Ріг

Кривий Ріг велике місто, яке має величезну та цікаву...

Криворіжці, на честь яких названо вулиці

Місто Кривий Ріг багате не тільки на поклади залізної...

Share

Великдень для всіх православних українців завжди був головною подією року. Зараз у кожній домівці це свято відзначають по-різному, багато що було змінено та модернізовано зі старих часів. Але у давнину традиції святкування та підготовка до Великодня були майже однаковими у всіх родинах, але трохи відрізнялися від регіону. Далі на ikryvorizhets.

Христова Пасха на Криворіжжі: цікаві факти

Дніпропетровщина та Кривий Ріг завжди мали свою унікальну історію та культурні здобутки. До народних традицій жителі Центральної України ставилися із особливим трепетом та любов’ю. 

Розмальовуючи Великодні писанки у давнину, криворіжці особливу увагу приділяли кольору візерунків та символів. Відомо, що на території сучасного Криворіжжя колись жили племена скіфів, тому етнографи часто знаходять схожість візерунків на скіфських прикрасах та криворізьких писанках. Писанка із зображенням сонця та квітів символізувала родючість, яку несе в собі весна, вічне життя, силу та благополуччя. Зазвичай рослинні візерунки на писанках малювали молоді заміжні дівчата, які хотіли стати мамами. 

На своїх прикрасах та посуді скіфські племена часто малювали різномані орнаменти та геометричні елементи. Таку ідею теж багато років тому перейняли криворіжці. Наприклад, популярними у давнину був візерунок у формі хреста – для християн це важливий символ, що одночасно означає кінець та початок нового життя, є пам’яттю про жертву Ісуса Христа заради людства. Різноманітні лінії та спіралі на писанках символізували вічне життя, криворіжці після освячення дарували такі одне одному із побажаннями здоров’я і довгих років життя. 

Як проходила підготовка до Великодня у нашому регіоні?

Що стосується підготовки до великого весняного свята, то у криворіжців і дніпрян вона майже нічим не відрізнялася. Було заведено, що перед Великоднем потрібно було вичистити хату від зимового бруду. На це виділялося трохи менше тижня, тому українці навіть мали чіткий графік. У понеділок білили стіни, а саму хату обмазували глиною. Також у цей день мили підлогу, лави, вікна, прибирали на ганку, а після цього масштабного прибирання два тижні можна було відпочивати. 

У вівторок жінки та дівчата прали одяг, готували до Великодня святкове вбрання для себе та інших членів родини. У середу потрібно було закінчити все, що не встигли у передні два дні, а вже із четверга та до самого Великодня заборонялося робити хатні справи та поратися та городі. 

У четверг господині починали готувати паски та пекти Великодній хліб, кожна намагалася якнайкраще прикрасити свою випічку. Традиція поливати верхівку паски глазур’ю з’явилася відносно недавно, а до цього її прикрашали так само, як і коровай, – листочками і квіточками. У цей же день ввечері родина збиралася разом та йшла до церкви, щоб послухати Страсті Господні.  

Коли наступав Великдень, люди йшли до церкви освячувати великодній кошик. Цієї традиції ми дотримуємось і по сьогоднішній день, єдина відмінність тільки в тому, що у давнину екзотичних фруктів, ковбас і вина до кошика ніхто не клав.

На Криворіжжі наповнення кошику теж мало свої відмінності. Яйця до кошика жителі Центральної України часто клали вже без шкарлупи, а ще додавали писанки, паски, хліб та полядвицю (філе яловичини або свинини).