Ще з початку агресії Російська Федерація у 2014 році українці почали позбавлятися всього радянського. Зокрема, вулицям українських міст, які носили найменування на честь комуністичних вождів, було повернуто історичні назви. Цей процес назвався декомунізацією. Коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України, криворіжці вирішили продовжувати прибирати з вулиць “залишки” Радянського Союзу та все, що пов’язане з Росією. Далі на ikryvorizhets.com.
Комуністична символіка
Більшість будівель у Кривому Розі було зведено у період СРСР. Це житлові будинки та інші установи, які зберегли на своєму фасаді барельєфи та інші елементи із комуністичною символікою. Під час воєнного стану криворіжцям вдалося домогтися того, щоб на головній будівлі управління “КЖРК” прибрали радянську зірку. Замість неї на шпилі будівлі головного управління “КЖРК” комунальні служби розмістили герб України.
Ні урокам російської мови у школах
Жителі Кривого Рогу під час війни Росії проти України активно виборюють те, щоб у школах, ліцеях, гімназіях та інших закладах освіти більше не викладали дітям російську мову. Починаючи з самої Незалежності України, у школах дітей навчали саме російської мови за посиленою програмою. На той час уроки української мови могли бути лише один або двічі на тиждень. Згодом російськомовних шкіл на території України ставало меньше, відповідно збільшувалося навантаження у школах на вивчення української мови. Але навіть у період воєнного часу на дистанційному навчанні вчителя російської мови продовжують наполягати на важливості її вивчення. Виходячи з цього батьки дітей, які навчаються у криворізьких школах борються за те, щоб російська мова була виключена зі шкільної програми, хоча б під час воєнного стану та дистанційного навчання. Вивчення цього предмета в умовах війни Росії та всіх її насильницьких дій по відношенню до українців є недоцільним. Також недоцільно враховувати цей предмет за підрахунком середнього бала атестату для випускників криворізьких шкіл.
Заборона Московського патріархату
Нікому в Кривому Розі не секрет, що на території міста перебуває більшість церков Московського патріархату, в яких висять портрети тих, хто “благословляв” росіян на насильство та вбивство українського народу. Перехід від УПЦ МП до ПЦУ розпочався ще у 2014 році, коли Російська Федерація розпочала свою агресію до українців. На території Дніпропетровської області перебуває 643 парафії, з них змінили свою релігійну юрисдикцію лише 1,24%. Зокрема у Кривому Розі з трохи більш ніж 200 парафій, лише 12 храмів та церков належить до Православної церкви України. Тому Криворіжці з початку повномасштабної війни дуже активно виступають і просять міську владу закрити всі церкви московського патріархату у Кривому Розі та передати їх на баланс Православної церкви України.
Топоніми та пам’ятники російським письменникам
З початку війни активні жителі Кривого Рогу виступили за перейменування вулиць, які мають назви пов’язані з Росією. Крім перейменувань вулиць жителі Кривого Рогу пропонували владі також прибрати пам’ятники російським письменникам: Пушкіну, Лермонтову, Толстому та Горькому, переплавити їх на потреби ЗСУ або відправити до музею. Але у багатьох жителів Кривого Рогу думки розділились, деякі виступають проти, і не розуміють, чим заважають пам’ятники письменникам Росії, а інші виступають категорично за знесення пам’ятників. Ті хто виступає за знесення пам’ятників російським письменникам аргументують свою позицію тим, що зокрема Пушкін у своїх творах “Подорож в Арзрум …” і “Кавказький бранець” відобразив народи Кавказу як розумово відсталих і безглуздих людей, якими має керувати виключно Московська імперія. Це можна назвати виправдання російської агресії на Кавказі, яке Пушкін описував як образ росії-завойовниці. Тобто це і є та сама пропаганда “російського світу”.
Горький у 1920-1930 роках дуже негативно висловився про українську мову. Крім того, він підтримував радянські концтабори і ще є автором гасла “Якщо ворог не здається – його знищують”, яке сучасна Росія використовує нині у війні проти України.
Всі ці зміни є невід’ємною частиною війни проти Росії. На території України не повинно залишитись нічого, що прославляє “російський світ”, який століттями поневолював та знищував український народ, знищував українську мову та культуру. Всі топоніми, які пов’язані з Росією і знаходяться на вулицях Кривого Рогу, прославляють її, всі російські письменники, які підтримували ідеологію “російського світу” та “росії-завойовниці” не повинні знаходитися в жодному місті України. Через них відбувається викривлення гуманітарно-культурного простору і, відповідно, неможливість процвітання нації як такої. Україна має сповідувати власну систему цінностей і лише тоді нація стане сильною та розвиненою, а в чужій обкладинці, власні цінності можуть бути лише доповненням.
