20 Травня 2022

Особливості національного одягу: що носили жителі Криворіжжя у давнину?

Related

Як фотографи Криворіжжя допомагають переселенцям відволіктися від війни?

Жителі Криворіжжя під час війни усіляко допомагають тим, хто...

Як допомагає центр “Вихід є” постраждалим від агресії Росії

Війна залишає страшний слід на  психіці людини. За весь...

Де у Саксаганському районі переселенцям отримати гуманітарну допомогу?

З початку повномасштабної війни Росії проти України у Кривий...

Костюми для ЗСУ від криворізьких волонтерів

Жителі Кривого Рогу з перших днів війни Росії проти...

Share

Українська культура неймовірна багата та самобутня. У давнину у кожному регіоні нашої країни були свої особливості у культурі, традиціях, кухні та навіть стилю у одязі. Речам, які людина одягає у різних життєвих обставинах, усюди в Україні приділялося дуже багато уваги. Вважалося, що одяг може слугувати оберегом та захищати від зла. Можливо, саме тому традиційна українська вишиванка, костюми та головні убори зараз є відомими на весь світ. Далі на ikryvorizhets.

Як одягалися криворожанки та криворіжці? 

Слід зазначати, що регіональні особливості більше помітні в жіночому одязі, ніж в чоловічому. Краєзнаці відзначають, що на Криворіжжі був дуже поширений клиноподібний тип одягу, тобто коли клини вшивали ззаду, трохи нижче пояса, підстава клина була на рівні нижнього краю одягу, а гострий кут досягав талії. По всій Україні найпопулярнішим видом жіночого та чоловічого одягу була вишиванка, яка теж мала декілька інших назв у інших регіонах. На Криворіжжі та Дніпропетровщині вишиту сорочку часто називали кошуля. 

Відповідальність за забезпечення усіх членів сім’ї вишитими сорочками на повсякдення та на урочисті заходи покладалася на жінку. Була дуже поширеною практика, коли парубок після заручин приносив майбутній дружині білу сорочку, а вона вишивала її до весілля. Весільні сорочки молодят після весілля ховали у скриню та зберігали, адже вважалося, що їх втрата може принести у родину розлад та негаразди. 

Свої сорочки криворожанки прикрашали рослинними орнаментами та розмаїттям геометричних фігур, про які жителі регіону дізналися зі скіфської культури. Чоловічі сорочки на Криворіжжі відразу впізнаються за кроєм “чумачок”. Така сорочка мала пряме, вільне викінчення рукавів, що розширювалися до низу. Такий одяг було зручно швидко зняти, наприклад, за роботою в полі. 

Серед жителів Центральної України також була поширена спідниця “димка” із саморобного полотна з вибійчастим малюнком. До складу чоловічого одягу у Кривому Розі обов’язково входили шаровари – брюки широкого крою. 

Криворіжці у давнину дуже любили головні убори в гардеробі. По ним часто можна було зрозуміти, заміжня жінка чи ні. Наприклад, заміжні жінки носили очіпки, які були схожі на м’яку шапочку. Під нього повністю ховалося волосся, а поверх очіпка одягалися барвисті хустки.

Молодим дівчатам подобалося прикрашати волосся вінками із квітів.Також такі вінки могли доповнюватися стрічками, бісером, дротяними обідками із підвісками. Так вони підкреслювали красу своєї дівочої гордості – довгої коси. 

Про магію одягу 

Кожному вишитому візерунку та орнаменту на одязі українці надавали особливого значення. Техніка вишивки на Криворіжжі почала свої витоки із скіфської культури, адже племена цього народу деякий час проживали на території сучасних Кривого Рогу та Дніпра. 

На вишиванках у Центральній Україні можна помітити величезне розмаїття геометричних мотивів, деякі історики стверджують, що такого не було в будь-якому іншому регіоні України. 

Садитися за вишивання українки мали у гарному настрої, адже вважалося, що вся енергія майстрині перейде власнику вишиванки. Вишита сорочка слугувала оберегом і вважалася “життєвим полем”, яке проходить її власник.