7 Жовтня 2022

Найсмачніше для захисників: історія однієї криворізької волонтерки

Related

Криворізький цирковий артист Юрій Акулов: скандал у зірковій сім’ї

Юрій Іванович Акулов - відомий цирковий артист. Він виступає...

Перевірені онлайн казино зі швидким виведенням коштів

Сьогодні віртуальні казино практично повністю замінили наземні клуби. Це...

Криворізький “Халк”: історія успіху боксера Ігора Шевадзуцького

У Кривому Розі потужна боксерська школа. Міцні хлопці і...

Як митці Криворіжжя тримають культурний фронт?

Культурне життя у Кривому Розі продовжується навіть під час...

Як переселенцям отримати у Кривому Розі безкоштовне лікування та необхідні медикаменти?

З перших днів повномасштабної війни Росії проти українського народу...

Share

Війна в Україні триває і багато хто вже звик до страшних подій, однак криворожці продовжують допомагати тим, хто цього потребує. Волонтерство стало другою роботою для криворіжців, у яких ще нещодавно були звичайні мирні професії. У криворізьких лікарнях зараз знаходиться багато поранених українських захисників і містяни усіляко їх підтримують. Криворожанку Олену Романенко знають працівники багатьох міських шпиталів, адже жінка із перших днів війни готує для бійців смачну домашню їжу. Більше на ikryvorizhets.com.

Історія волонтерки про перші дні війни

До війни у Олени Романенко було насичене життя – 27 років вона пропрацювала начальницею вантажної станції “Укрзалізниці”. Щоб доглядати за хворою мамою рік тому Олені довелось звільнитись, але у цей час жінка знайшла цікаве хобі – танці. Волонтерка згадує, що перед самою війною мала заняття із танго і разом зі своїм хореографом планувала записати відеопривітання до 8 березня. 24 лютого Олена збиралася поїхати до сестри, яка працювала швачкою у Дніпрі, щоб пошити для відео гарну сукню, однак того дня життя жінки розділилося на “до” та “після”. 

Олена розповіла, що чутки про війну постійно її оточували, однак волонтерка сподівалась, що повномасштабного вторгнення не буде. Жінка каже, що її першими емоціями 24 лютого були розгубленість та злість. Не гаючи часу, вона відразу зв’язалася із військовими із бажанням вступити до загону добровольців – Олена має великий водійський стаж та вміє надавати першу невідкладну допомогу. Жінку зарахували до резерву. 

Думок про евакуюцію у Олени Романенко не виникало, адже у Кривому Розі у неї є чоловік та старенька свекруха, яку потрібно доглядати. До того ж, жінка впевнена, що місто надійно захищене і дає гідну відсіч окупантам.   

Волонтерська діяльність Олени у місті

Після двох тижнів вторгення кума Олени, що працює в одній із криворізькій лікарень, повідомила, що до них на лікування поступають десятки військових із бронхітом та застудою. Олена відразу спитала, чи потрібна якась допомога. Їй відповіли, що найбільше захисникам та захисницям не вистачає смачної, домашньої їжі. 

Спочатку волонтерка варила перші страви – борщі і супи. Трохи згодом меню для хворих бійців розширювалося і жінка приносила до лікарні різноманітні салати, пиріжки та вареники. Особисто із військовими Олена не спілкується, але медперсонал запевняє, що страви волонтерки користуються великою популярністю. Військові навіть роблять Олені замовлення і жінка із радістю готує, адже дуже вдячна бійцям за мирне Криворіжжя. 

До волонтерської діяльності Олена залучила всіх друзів і деяких сусідів. Люди дізналися, чим займається жінка, та часто приносять їй продукти, консервацію, а на Великдень навіть приготували багато солодощів для українських воїнів. У волонтерській діяльності Олену Романенко підтримує і її чоловік і каже, що готовий працювати вдвічі більше, щоб у жінки були кошти на готування смачної їжі для бійців. У перемозі України родина Романенків не сумнівається, інших варіантів навіть не припускають.  

.,.,.,.