Криворіжжя завжди славилося як край степових курганів, які стояли не одне століття. Завдяки місцевим археологам і науковцям вдалося трохи підійняти завісу таємниці та з’ясувати, які речі найбільше цінували давні скіфи. Як виявилося, вони закладали у кургани не лише зброю та кінську збрую, а й посуд із місцевої глини. Далі на ikryvorizhets.
І найцікавіше те, що цю глину продовжують використовувати й сучасні майстри Криворіжжя. Тільки замість побутового посуду створюють кераміку. Скіфські мотиви стають одним із джерел натхнення для сучасного крафту, хоча відтворити давній виріб і створити новий за його мотивами – різні речі. Так давня робота з глиною повертається у міське життя вже як ремесло, доступне всім, хто бажає його опанувати.
Що давні орнаменти розповідають про степові ремесла?
Червона вохра на кам’яних плитах, косі хрести та складні геометричні візерунки – так оздоблювали поховальні споруди на Криворіжжі тисячі років тому. У 1964 році місцеві археологи знайшли біля тодішнього селища Рахманівка неподалік від Кривого Рогу поховальні споруди – кам’яний ящик, на якому були розписані всі плити. А у кургані “Довгинцеве”, знайденому у 1967 році, орнамент був простішим – із косих хрестів. Ці знахідки свідчать, що робота з формою та оздобленням каменю мала для давніх мешканців степу особливе значення.
У кургані “Довгинцеве” археологи знайшли ще й овальне заглиблення завбільшки 15 на 13 метрів, схоже на велетенську чашу. Ця знахідка відкрила:
- гранітний менгір у центрі;
- жертовні кістки бика;
- масивну прямокутну плиту.
Дослідниця Людмила Крилова пов’язувала комплекс із похованням ямної культури й трактувала його як енеолітичне святилище. Інші знахідки на розкопках Криворіжжя – оздоблені сокири, кам’яні булави, рештки посуду та візків – допомогли місцевим археологам зрозуміти, якими речами користувалися давні степовики. А орнаменти на предметах стали вивчати досвідчені керамісти.
Скіфське золото Криворіжжя: грифони та Медуза Горгона
У скіфських курганах біля тодішніх селищ Рахманівка та Войкове археологи знайшли майже 100 золотих виробів. За аналогіями з іншими пам’ятками Північного Причорномор’я курган біля Рахманівки датують серединою V століття до нашої ери, а курган “Розкопана Могила” у Довгинцеве, – серединою IV століття до нашої ери.
Серед знахідок були:
- золоті нашивні пластини з прорізною стрічкою й тисненням, на яких зображені лев і пантера;
- прикраси зі зображенням обличчя Медузи Горгони;
- великі й малі маски;
- ґудзики різних розмірів;
- біконічні намистини;
- трубочки-пронизки, згорнуті із золотої фольги;
- кістяна ворворка, плакована золотом.
Проби золота у виробах становили від 500 до 958. У 1967 році коштовності передали з Дніпропетровського історичного музею імені Дмитра Яворницького до Музею історичних коштовностей України. Варто відзначити, що навіть такі цінні речі клали до курганів в оточенні ритуального глиняного посуду.
Ритон із рогу та загадкова фігурка “двічі народженого”
Ріг із золотою оправою та глиняна фігурка з перев’язаним плечем – ці дві знахідки з кургану біля селища Широке у 1965 році відкрили науковцям невідому сторінку минулого Криворіжжя. І нагадали, що давня культура степу складалася не лише з прикрас та зброї, а й із предметів, значення яких не завжди вдається відновити.
Знайдений ріг відрізнявся тим, що:
- верхню частину прикрашала пластина з викарбуваним рослинним орнаментом;
- нижню частину охоплювала обойма з рельєфною спіраллю.
Та найбільше запитань викликала в археологів невелика фігурка з дитячого поховання, яку назвали “двічі народженим”. У давніх степових культурах людей, які пережили важке поранення або ритуальне випробування, іноді вважали тими, що “народилися вдруге”. Перев’язане плече, ймовірно, символізувало саме цей стан. Що означала ця фігурка для людей, які поклали її до могили, достеменно невідомо. Знайдені речі показують, наскільки різноманітним було ремесло у скіфському світі, де речі мали не тільки практичне, а й символічне значення.
Керамічна майстерня Данила Малерана
Цікаво, що й через багато століть глина не втратила своєї цінності. Щобільше – захоплює нових майстрів. Прикладом тому – молодий криворізький гончар Данило Малеран, який відкрив для себе глину під час роботи у керамічній майстерні. Почав поєднувати навчання на програміста з гончарством, вчився у напарника Костянтина.
Коли почалася повномасштабна війна з РФ, хлопці стали виготовляти сувеніри, потім взялися проводити майстер-класи з ліплення. Журналістам Данило розповів, що створення нової керамічної речі потребує чимало часу, бо форму:
- ліплять;
- сушать від 7-14 днів;
- випалюють;
- розписують;
- вкривають поливою;
- знову ставлять у піч.
Ще ці хлопці збирають глиняні вироби різних років, у майстерні їх вже накопичилося понад 400. Є зразки 1960–1970-х років, скульптури відомих криворізьких митців, старі ескізи та картини. Молодий гончар зізнався, що вони допомагають йому творити.
Ольга Литвинчук: навіщо Кривому Рогу повертати гончарство?
У грудні 2020 року народна майстриня Ольга Литвинчук привезла до Вінниці композицію “Керамічні писанки” й отримала Гран-прі міжнародного фестивалю-конкурсу “Талант року” Art Fest Vyshidna Zirka. У Кривому Розі вона керує гуртком “Кераміка” на станції юних техніків Тернівського району, є членкинею Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Для Ольги гончарство – виготовлення речей, без яких колись не обходилася жодна українська кухня. У березні 2026 року, коли у місті відкрили новий гончарний клас, Литвинчук пояснила, що прагне повернути цю традицію у регіон. Бо це давнє мистецтво на Криворіжжі майже не збереглося, тому дуже важливо спробувати його відновити.
Ажурні писанки з криворізької глини
Майстриня Ольга працює переважно у техніці ручного скульптурного ліплення. Вона не женеться за сучасними модними формами, а дотримується традиції народної керамічної іграшки.
Візитівка Ольги – писанки:
- зроблені з криворізької глини;
- прикрашені складною технікою ажурного різьблення.
Більшість робіт майстриня залишає у природних кольорах: теплому теракотовому чи бежевому. Окрім писанок, Литвинчук створює ще й традиційні керамічні іграшки-свистунці, які колись обожнювали дітлахи.
Від скіфських орнаментів до сучасної кераміки Криворіжжя
Знайдені у скіфських курганах біля Рахманівки та Войкового посуд і ритуальні фігурки допомогли науковцям відтворити невідомі традиції давніх мешканців степу. Ці речі не дають підстав стверджувати, що сучасні криворізькі гончари безпосередньо успадкували скіфські техніки. Проте представлені науковцями матеріали дають майстрам важливу інформацію для пошуку форм, орнаментів і символів. У Кривому Розі, який звикли пов’язувати із залізною рудою та металургією, глина мала свою сторінку місцевої історії, про яку поступово забули.
У 2026 році цю тему гончарства продовжили вже не археологи, а викладачі та майстри. У березні у криворізькій художній школі № 2 відкрили професійний гончарний клас за підтримки Канадсько-Української фундації та ГО “Опора Кривий Ріг”. Там проводять практичні заняття, де пропонують освоїти:
- ручне ліплення;
- техніку роботи за гончарним колом.
Вчитися нового ремесла можуть не лише діти, а й дорослі. Організатори розповіли, що прагнули не лише відкрити криворіжцям таємниці давніх ремесел, а й забезпечити емоційне розвантаження через глинотерапію. І ця практика потроху дає свої результати.
Гончарство, яке повертається
Для Кривого Рогу відродження гончарства має особливий сенс. Місто формувалося навколо руди, шахт і металургії, тому ремесло, пов’язане з глиною, поступово залишилося лише в історії. Але завдяки місцевим майстрам кераміка знову стає цікавою, і витвори можна побачити не тільки у музеї. Так поступово змінюється й саме сприйняття Криворіжжя, адже його історія виявилася значно ширшою за промислову спадщину.
Цінність цього процесу не у відтворенні давніх технік. Важливіше, що разом із глиною повертається прагнення знати:
- як працювали давні майстри;
- чому обирали ті чи інші форми та орнаменти;
- що з їхнього досвіду можна переосмислити у сучасних виробах.
Скіфські мотиви у сучасному гончарстві стають не декорацією, а основою для пошуку нових форм для кераміки Криворіжжя. Бо якщо гончари XXI століття продовжують створювати оригінальні речі, а ремесло передається від майстра до учня, то, воно вже належить не тільки минулому.
Джерела:
- https://1kr.ua/ua/news-111627.html
- https://one.kr.ua/news/63084
- https://rudana.com.ua/news/u-kryvomu-rozi-vidkryly-art-prostir-iz-goncharnoyu-maysterneyu
- https://history.1kr.ua/publication/853
- https://www.museum.dp.ua/uk/article0205/
- https://nmiu.org/scientific-publications/42
- https://krivbass.city/news/view/v-muzee-krivogo-roga-otkrylas-vystavka-unikalnoj-ukrainskoj-keramiki-foto
- https://history.1kr.ua/publication/1943